Хаапсалу
дивіться також: Замок Хаапсалу
В мене залишався один вільний день в Естонії - день перед католицьким Різдвом, який я вирішив витратити та поїздку в якесь невеличке провінційне містечко країни. Шляхом перегляду коротеньких путівників, отриманих в туристичних інформаційних центрах, я зупинив свій вибір на Хаапсалу. Хаапсалу - те що треба для туриста, який хоче познати Естонію поза Таллінном. Тут є чудовий єпископський замок з найбільшим в Прибалтиці однонавним храмом, декілька старих храмів, ратуша, море, набережна, неймовірної краси залізнична станція з найдовшим в Європі критим пероном. Але, як і у випадку з Таллінном - найбільш цікаве Хаапсалу - це звичайна громадська і житлова архітектура, яка представлена тут багаточисленними дерев’яними віллами у стилі модерн.
У перекладі з естонської мови «Хаапсалу» означає «осиковий гай». Історичне поселення на місці нинішнього міста безупинно існувало принаймні з 1279 року, коли Хаапсалу став головною резиденцією Езель-викського єпископа й служив нею протягом наступних 300 років німецької (шведської, датської та німецької) колонізації Естонії. Багато будівель тієї епохи збереглися в архітектурному обличчі міста - наприклад, замок Хаапсалу, а також постоялий двір, у якому, як передбачається, зупинявся й сам Пьотр Великий.
У середині століття у період Ливонської війни місто стало об'єктом запеклої боротьби між Данией (що купила в 1559 році володіння Езель-Викського єпископа), Швецією і Росією. У серпні року шведи опанували містом, а лютого року місто він був узятий російськими військами. 9 серпня 1581 року шведи знову вступили в Хаапсалу, а за умовами Плюсського миру 1583 року Росія відмовилася від претензій на Лівонію, у тому числі й на Хаапсалу. Таким чином, місто остаточно перейшло у володіння Швеції.
Про швецькі часи в Хаапсалу нагадую площа Швецький ринок у центрі міста з притаманним Швеції архітектурним обличчям.
У серпні 1710 року у період Північної війни місто було зайнято російськими військами й в 1721 році за Ништадським мирним договором Хаапсалу став частиною Російської імперії.
15 (28) листопада 1905 року вступила в дію залізнична лінія Кегель - Хаапсалу. На вокзалі станції Хаапсалу був споруджений Імператорський павільйон, призначений для зустрічі російського імператора Миколи II та інших високих гостей.
21 лютого 1918 року місто було окуповано військами німецького Північного корпуса, що висадилися з Моонзундських островів. Після відходу німців наприкінці 1918 року місто стало повітовим центром незалежної Естонської республіки.
Аж до 1944 року город також був головним осередком культури балтійських шведів в Естонії до їхньої еміграції після Другої світової війни. 28 серпня 1931 року у місті була відкрита перша в республіці гімназія с викладанням шведською мовою.
У жовтні 1939 року у районі Хаапсалу розмістилася одна з найбільш великих баз окупаційної Червоної армії. У серпні 1940 року місто разом з усією Естонією остаточно окупував Радянський союз. У період Другої світової війни Хаапсалу 9 лпиня 1941 року був окупований німецькими військами. Місто було «звільнено» 24 вересня 1944 року у ході Талліннської наступальної операціями військами 8-8-й армії Лєнінградського фронту.
З 26 вересня 1950 року місто - центр Хаапсалуського району Естонської РСР. В 1952 - 1953 роках Хаапсалу входив до складу Пярнуської області. З 19 лютого 1990 року - знову центр Ляэнеського уїзду.
Найпопулярніше місце в Хаапсалу влітку - набережна, або Променад. Хаапсалу був самим популярним курортним містом у царські часи й узбережжя Променаду усе ще живе тими часами. Великий Променад колишній до Другої світової війни центром літньому життя Хаапсалу, починався від найпопулярнішого колись місця купання Африканського пляжу й був побудовано в середині століття.
Перлиною Променаду є так званий «Курзал» - дерев'яний будинок для проведення концертних програм і інших заходів, є ключовим аспектом будь-якого респектабельного курорту в Естонії в минулому сторіччі. Курзал зберігся у своєму первісному виді до наших днів. Курзали були побудовані майже в кожному місті Естонії, де люди воліли проводити літній час, але jдин-єдиний, розташований у Хаапсалу є самим унікальним - це єдине із усіх будов яке не зазнало перебудови! Курзал був побудований на Променаді в 1898 році. Прикрашений ажурним дерев'яним різьбленням літній ресторан з відкритою естрадою був центром життя Хаапсалу. В 1995 році була проведена реставрація курзалу, через два роки тут відкрилося літнє кафе.
Інші вілли на Променаді:
Взимку Променад - мертвий:
Православна апостольська церква Святого Миколи на набережній є найстаршим будинком цього типу на заході Естонії. Була побудована за наказом Катерини ІІ в 1790 році в стилі пізнього класицизму. Вхідні тристулкові ворота виконані з доломіту. Разом з огорожею вони перебувають під охороною держави як пам'ятник архітектури. По обидві сторони головного входи перебувають напівколони, що виступають зі стіни з доісторичними капітелями. Із часу відкриття в приході побувало 30 священиків.
Церква Святого Яана в центрі Хаапсалу, на відміну від інших храмів, розташована з півночі на південь. Вона була побудована на початку XVI століття, точніше церква була перебудована з торговельного двору. У церкві перебуває п'ятиметровий кам'яний вівтар, 1630 року будови, дерев'яна кафедра, побудована в 1707 році. Перед вівтарем покриття пола складається з могильних плит. На дзвіниці перебуває один з найдавніших дзвонів, що зберігся з XVI століття.
У будівлі колишньої ратуші перебуває Музей Ляэнемаа (краєзнавчий музей):
Ратушна площа і замок:
Ну, і на останнє, найцікавіше - старі дерев'яні будиночки і вілли:
В останній частині розповіді про Хаапсалу розповім про шикарний вокзал і Музей залізниці.
В мене залишався один вільний день в Естонії - день перед католицьким Різдвом, який я вирішив витратити та поїздку в якесь невеличке провінційне містечко країни. Шляхом перегляду коротеньких путівників, отриманих в туристичних інформаційних центрах, я зупинив свій вибір на Хаапсалу. Хаапсалу - те що треба для туриста, який хоче познати Естонію поза Таллінном. Тут є чудовий єпископський замок з найбільшим в Прибалтиці однонавним храмом, декілька старих храмів, ратуша, море, набережна, неймовірної краси залізнична станція з найдовшим в Європі критим пероном. Але, як і у випадку з Таллінном - найбільш цікаве Хаапсалу - це звичайна громадська і житлова архітектура, яка представлена тут багаточисленними дерев’яними віллами у стилі модерн.
У перекладі з естонської мови «Хаапсалу» означає «осиковий гай». Історичне поселення на місці нинішнього міста безупинно існувало принаймні з 1279 року, коли Хаапсалу став головною резиденцією Езель-викського єпископа й служив нею протягом наступних 300 років німецької (шведської, датської та німецької) колонізації Естонії. Багато будівель тієї епохи збереглися в архітектурному обличчі міста - наприклад, замок Хаапсалу, а також постоялий двір, у якому, як передбачається, зупинявся й сам Пьотр Великий.
У середині століття у період Ливонської війни місто стало об'єктом запеклої боротьби між Данией (що купила в 1559 році володіння Езель-Викського єпископа), Швецією і Росією. У серпні року шведи опанували містом, а лютого року місто він був узятий російськими військами. 9 серпня 1581 року шведи знову вступили в Хаапсалу, а за умовами Плюсського миру 1583 року Росія відмовилася від претензій на Лівонію, у тому числі й на Хаапсалу. Таким чином, місто остаточно перейшло у володіння Швеції.
Про швецькі часи в Хаапсалу нагадую площа Швецький ринок у центрі міста з притаманним Швеції архітектурним обличчям.
У серпні 1710 року у період Північної війни місто було зайнято російськими військами й в 1721 році за Ништадським мирним договором Хаапсалу став частиною Російської імперії.
15 (28) листопада 1905 року вступила в дію залізнична лінія Кегель - Хаапсалу. На вокзалі станції Хаапсалу був споруджений Імператорський павільйон, призначений для зустрічі російського імператора Миколи II та інших високих гостей.
21 лютого 1918 року місто було окуповано військами німецького Північного корпуса, що висадилися з Моонзундських островів. Після відходу німців наприкінці 1918 року місто стало повітовим центром незалежної Естонської республіки.
Аж до 1944 року город також був головним осередком культури балтійських шведів в Естонії до їхньої еміграції після Другої світової війни. 28 серпня 1931 року у місті була відкрита перша в республіці гімназія с викладанням шведською мовою.
У жовтні 1939 року у районі Хаапсалу розмістилася одна з найбільш великих баз окупаційної Червоної армії. У серпні 1940 року місто разом з усією Естонією остаточно окупував Радянський союз. У період Другої світової війни Хаапсалу 9 лпиня 1941 року був окупований німецькими військами. Місто було «звільнено» 24 вересня 1944 року у ході Талліннської наступальної операціями військами 8-8-й армії Лєнінградського фронту.
З 26 вересня 1950 року місто - центр Хаапсалуського району Естонської РСР. В 1952 - 1953 роках Хаапсалу входив до складу Пярнуської області. З 19 лютого 1990 року - знову центр Ляэнеського уїзду.
Найпопулярніше місце в Хаапсалу влітку - набережна, або Променад. Хаапсалу був самим популярним курортним містом у царські часи й узбережжя Променаду усе ще живе тими часами. Великий Променад колишній до Другої світової війни центром літньому життя Хаапсалу, починався від найпопулярнішого колись місця купання Африканського пляжу й був побудовано в середині століття.
Перлиною Променаду є так званий «Курзал» - дерев'яний будинок для проведення концертних програм і інших заходів, є ключовим аспектом будь-якого респектабельного курорту в Естонії в минулому сторіччі. Курзал зберігся у своєму первісному виді до наших днів. Курзали були побудовані майже в кожному місті Естонії, де люди воліли проводити літній час, але jдин-єдиний, розташований у Хаапсалу є самим унікальним - це єдине із усіх будов яке не зазнало перебудови! Курзал був побудований на Променаді в 1898 році. Прикрашений ажурним дерев'яним різьбленням літній ресторан з відкритою естрадою був центром життя Хаапсалу. В 1995 році була проведена реставрація курзалу, через два роки тут відкрилося літнє кафе.
Інші вілли на Променаді:
Взимку Променад - мертвий:
Православна апостольська церква Святого Миколи на набережній є найстаршим будинком цього типу на заході Естонії. Була побудована за наказом Катерини ІІ в 1790 році в стилі пізнього класицизму. Вхідні тристулкові ворота виконані з доломіту. Разом з огорожею вони перебувають під охороною держави як пам'ятник архітектури. По обидві сторони головного входи перебувають напівколони, що виступають зі стіни з доісторичними капітелями. Із часу відкриття в приході побувало 30 священиків.
Церква Святого Яана в центрі Хаапсалу, на відміну від інших храмів, розташована з півночі на південь. Вона була побудована на початку XVI століття, точніше церква була перебудована з торговельного двору. У церкві перебуває п'ятиметровий кам'яний вівтар, 1630 року будови, дерев'яна кафедра, побудована в 1707 році. Перед вівтарем покриття пола складається з могильних плит. На дзвіниці перебуває один з найдавніших дзвонів, що зберігся з XVI століття.
У будівлі колишньої ратуші перебуває Музей Ляэнемаа (краєзнавчий музей):
Ратушна площа і замок:
Ну, і на останнє, найцікавіше - старі дерев'яні будиночки і вілли:
В останній частині розповіді про Хаапсалу розповім про шикарний вокзал і Музей залізниці.