Netherlands. Part 3
Частина 3. Про каву, хавчик і шопінг.
Кава, соки, тістечка.
Я - типовий кавоман, довго без доброї кави не виживу. Оскільки зараз живу в країні, де культури кави нема як явища, то привожу каву зі Львова або купую в неті і готую дома в турці. А коли ще й доводиться кудись їхати на кілька днів - беремо з собою пальник, турку, мелені зерна кави і це все готується в будь-якому місці за будь-яких обставин і за будь-якої погоди. Тому уявіть собі після півтора року проведеного тут яке в мене було фантастичне відчуття, коли я потрапила в країну, де можна замовити каву будь-де (бар, каве, ресторан, готельчик етс) і тобі принесуть добру, наголошую добру каву! Часто дуже добру. Але ніколи погану :). Навіть ті кафе, що належать мережам, роблять добру каву. Ми жили біля одного такого кафе - зранку по дорозі в центр заходили туди і отримували чудовий заряд енергії у вигляді суперової кави. От пр. ранок, ти йдеш по місту сонний, на плечі камера але мозги відмовляються думати в стилі кадрування того, що бачать очі, ти проходиш повз якесь кафе/бар і звідти пахне кава, добра щойнозмелена кава. Ти заходиш туди, замовляєш експрессо або капучіно, виходиш на вулицю, сідаєш за столик біля каналу і насолоджуєшся сонцем. Тобі приносять добре експресо з шклянкою води (як і має бути) чи капучіно з дійсно добре збитим молоком і ще й прикрашене зверху і тістечко чи маленький шоколад. Ти вдихаєш аромат цієї кави і розумієш що життя прекрасне. Починаєш пити каву, мозок починає включатися, підкидати ідеї як передати в кадрі ту красу що бачать очі і вперед - ти готовий до подвигів! І все завдяки просто горнятку доброї кави :).
(В раю мусить бути ріка/озеро/море, млини і кава, а для декого - пиво...)
А ще в них суперові соки з фруктів і ягід - свіжовитиснені з мякоттю і без. Ціна звичайно трохи вища аніж просто соки, але ж воно того варте! Для порівняння з Британією - тут свіжовитиснені соки теж є, але лише в деяких супермаркетах вони добрі, різноманітність не до порівняння з тими що в Голландії в самому простому супермаркеті, і ціна значно вища.
А ще день можна зробити чудовим, якщо на вашому шляху буде знаходитися локальна маленька пекарня. Вони продають фантастично-суперовий хліб (на жаль зовсім недешевий), булочки, тістечка, солодощі етс. І запах звідти такий, що починаєш уявляти як приблизно мало б пахнути в раю. Повз такий магазин неможливо просто так пройти - запах заманює, обгортає і заводить всередину, а там - хочеться все і зразу. Вибір випічки такий, що важко щось одне вибрати. А загалом можна брати будь-що - воно гарантовано буде добрим. Навіть просто хліб - і він дуже смачний.
В одному такому магазинчику (де я намертво прикипіла до вітрини з тістечками) якраз спекли сирно-лимонний пиріг і давали відвідувачам попробувати - вау! Навіть зараз пам»ятаю той смак! Звичайно воно все не дуже дешеве, але абсолютно варте цих грошей. Ми не втримались - купили там цукерки і цілий пиріг, потім на каналі сіли і це добро з»їли насолоджуючись життям. При цьому думаю на обличчі в мене було такещире задоволення, що люди які пропливали на човнах посміхалися, віталися і махали рукою :). Після цього я можу щиро поспівчувати бідним британцям, які кажуть що в них смачний чізкейк - ви бідаки і поняття не маєте що таке чізкейк.
Сир.
Ну... це загалом окрема історія. Сир там в неміряній кількості, незліченної різноманітності і неперевершених смаків. Кілька перших днів ми снідали сиром, обідали і вечеряли ним, і нам постійно смакувало. В кожному місті є сирні базари, на кожному базарі є свої сирні відділи з локально-регіональними сирами і з загально-голландськими сирами, по місті розкидані сирні магазини в яких можна знайти більше 40 сортів сиру. Є магазинчики, що спрямовані на покупців-туристів, такі звичайно ставлять трохи вищі ціни аніж на базарі і трошки меншу різноманітність. Цікаво спостерігати як люди купують сири. Наприклад на базарі чітко видно хто місцевий а хто турист. Туристи довго ходять навколо сирів, приглядаються, принюхуються, пробують (дуже часто біля якогось великого шматка сиру стоїть гірка порізаного на кубики цього сиру щоб люди могли спробувати), намагаються прочитати назву сиру голландською, потім пробують цю назву вимовити так як би вона на їх думку звучала етс а потім вже купують сир. В той час місцеві приходять і практично не дивлячись на довжелезний ряд сирів замовляють собі шмат саме того, який вони планували брати. Були випадки, коли на базарі стояв стіл з сирами порізаними на шматки без цін і назв - цей прилавок дуже користувався популярністю в місцевих - вони чітко знали який сир вони купують і знали скільки він коштує - написи були їм лишніми :)
Голландці гордяться своїм сиром і чесно кажучи є чим гордитися :). Коли в останній день ми зайшли в один з сирних магазинів зі спробою знайти Груєр, по спочатку довго пояснювали двом кубітам-продавцям який саме сир ми хочемо, а потім, коли вони таки зрозуміли - в них був такий щирий шок - і розгублена фраза «але ж груєр це швейцарський сир, не голландський!» яка в собі містила напевне внутрішнє продовження типу «ви що! Як ви можете в Голландії!!! купувати швейцарський сир! Голландський же набагато кращий!Чуваки, ви не розумієте що таке добрий сир!». Це все в них було написано на обличчі, але звичайно вихованість не дозволила їм це сказати :). Тому чемно десь з глибин холодильника вони дістали намертво запакований груєр, відрізали нам шматок, навіть теж запакували щоб він не вивітрювався, але явно було видно що це образливо для них :).
Шопінг
Я типовий віндов-шопер. Люблю дивитись на вітрини і можу бути заманена в магазин лише чимось привабливим виставленим у вітрині. Так от для порівняння - в Британії мені просто нецікаво дивитися на вітрини - все сіре і ніяке. В той час коли в Голландії мені подобалось все, або майже все. Одяг гарний, яскравий, добре підібраний і пасує один до одного по кольору і фасону. Я була дуже позитивно вражена. Особливо мені сподобались маленькі магазини в маленьких містах - там речі дійсно оригінальні хоч і дорогі.
На жаль пошопувати не вдалося - не розраховувала на шопінг. Але тепер точно знаю куди поїду відриватися.
Далі буде...
Кава, соки, тістечка.
Я - типовий кавоман, довго без доброї кави не виживу. Оскільки зараз живу в країні, де культури кави нема як явища, то привожу каву зі Львова або купую в неті і готую дома в турці. А коли ще й доводиться кудись їхати на кілька днів - беремо з собою пальник, турку, мелені зерна кави і це все готується в будь-якому місці за будь-яких обставин і за будь-якої погоди. Тому уявіть собі після півтора року проведеного тут яке в мене було фантастичне відчуття, коли я потрапила в країну, де можна замовити каву будь-де (бар, каве, ресторан, готельчик етс) і тобі принесуть добру, наголошую добру каву! Часто дуже добру. Але ніколи погану :). Навіть ті кафе, що належать мережам, роблять добру каву. Ми жили біля одного такого кафе - зранку по дорозі в центр заходили туди і отримували чудовий заряд енергії у вигляді суперової кави. От пр. ранок, ти йдеш по місту сонний, на плечі камера але мозги відмовляються думати в стилі кадрування того, що бачать очі, ти проходиш повз якесь кафе/бар і звідти пахне кава, добра щойнозмелена кава. Ти заходиш туди, замовляєш експрессо або капучіно, виходиш на вулицю, сідаєш за столик біля каналу і насолоджуєшся сонцем. Тобі приносять добре експресо з шклянкою води (як і має бути) чи капучіно з дійсно добре збитим молоком і ще й прикрашене зверху і тістечко чи маленький шоколад. Ти вдихаєш аромат цієї кави і розумієш що життя прекрасне. Починаєш пити каву, мозок починає включатися, підкидати ідеї як передати в кадрі ту красу що бачать очі і вперед - ти готовий до подвигів! І все завдяки просто горнятку доброї кави :).
(В раю мусить бути ріка/озеро/море, млини і кава, а для декого - пиво...)
А ще в них суперові соки з фруктів і ягід - свіжовитиснені з мякоттю і без. Ціна звичайно трохи вища аніж просто соки, але ж воно того варте! Для порівняння з Британією - тут свіжовитиснені соки теж є, але лише в деяких супермаркетах вони добрі, різноманітність не до порівняння з тими що в Голландії в самому простому супермаркеті, і ціна значно вища.
А ще день можна зробити чудовим, якщо на вашому шляху буде знаходитися локальна маленька пекарня. Вони продають фантастично-суперовий хліб (на жаль зовсім недешевий), булочки, тістечка, солодощі етс. І запах звідти такий, що починаєш уявляти як приблизно мало б пахнути в раю. Повз такий магазин неможливо просто так пройти - запах заманює, обгортає і заводить всередину, а там - хочеться все і зразу. Вибір випічки такий, що важко щось одне вибрати. А загалом можна брати будь-що - воно гарантовано буде добрим. Навіть просто хліб - і він дуже смачний.
В одному такому магазинчику (де я намертво прикипіла до вітрини з тістечками) якраз спекли сирно-лимонний пиріг і давали відвідувачам попробувати - вау! Навіть зараз пам»ятаю той смак! Звичайно воно все не дуже дешеве, але абсолютно варте цих грошей. Ми не втримались - купили там цукерки і цілий пиріг, потім на каналі сіли і це добро з»їли насолоджуючись життям. При цьому думаю на обличчі в мене було такещире задоволення, що люди які пропливали на човнах посміхалися, віталися і махали рукою :). Після цього я можу щиро поспівчувати бідним британцям, які кажуть що в них смачний чізкейк - ви бідаки і поняття не маєте що таке чізкейк.
Сир.
Ну... це загалом окрема історія. Сир там в неміряній кількості, незліченної різноманітності і неперевершених смаків. Кілька перших днів ми снідали сиром, обідали і вечеряли ним, і нам постійно смакувало. В кожному місті є сирні базари, на кожному базарі є свої сирні відділи з локально-регіональними сирами і з загально-голландськими сирами, по місті розкидані сирні магазини в яких можна знайти більше 40 сортів сиру. Є магазинчики, що спрямовані на покупців-туристів, такі звичайно ставлять трохи вищі ціни аніж на базарі і трошки меншу різноманітність. Цікаво спостерігати як люди купують сири. Наприклад на базарі чітко видно хто місцевий а хто турист. Туристи довго ходять навколо сирів, приглядаються, принюхуються, пробують (дуже часто біля якогось великого шматка сиру стоїть гірка порізаного на кубики цього сиру щоб люди могли спробувати), намагаються прочитати назву сиру голландською, потім пробують цю назву вимовити так як би вона на їх думку звучала етс а потім вже купують сир. В той час місцеві приходять і практично не дивлячись на довжелезний ряд сирів замовляють собі шмат саме того, який вони планували брати. Були випадки, коли на базарі стояв стіл з сирами порізаними на шматки без цін і назв - цей прилавок дуже користувався популярністю в місцевих - вони чітко знали який сир вони купують і знали скільки він коштує - написи були їм лишніми :)
Голландці гордяться своїм сиром і чесно кажучи є чим гордитися :). Коли в останній день ми зайшли в один з сирних магазинів зі спробою знайти Груєр, по спочатку довго пояснювали двом кубітам-продавцям який саме сир ми хочемо, а потім, коли вони таки зрозуміли - в них був такий щирий шок - і розгублена фраза «але ж груєр це швейцарський сир, не голландський!» яка в собі містила напевне внутрішнє продовження типу «ви що! Як ви можете в Голландії!!! купувати швейцарський сир! Голландський же набагато кращий!Чуваки, ви не розумієте що таке добрий сир!». Це все в них було написано на обличчі, але звичайно вихованість не дозволила їм це сказати :). Тому чемно десь з глибин холодильника вони дістали намертво запакований груєр, відрізали нам шматок, навіть теж запакували щоб він не вивітрювався, але явно було видно що це образливо для них :).
Шопінг
Я типовий віндов-шопер. Люблю дивитись на вітрини і можу бути заманена в магазин лише чимось привабливим виставленим у вітрині. Так от для порівняння - в Британії мені просто нецікаво дивитися на вітрини - все сіре і ніяке. В той час коли в Голландії мені подобалось все, або майже все. Одяг гарний, яскравий, добре підібраний і пасує один до одного по кольору і фасону. Я була дуже позитивно вражена. Особливо мені сподобались маленькі магазини в маленьких містах - там речі дійсно оригінальні хоч і дорогі.
На жаль пошопувати не вдалося - не розраховувала на шопінг. Але тепер точно знаю куди поїду відриватися.
Далі буде...