«Свято наближається, свято наближається»... та ні, не Пасха, хоча вона теж наближається і британці теж до неї готуються. Але набагато грандіозніше в цьому році вони готуються до Олімпіади, яка буде відбуватися в Лондоні.
Стадіон Вемблі звичайно шикарний, але його одного недостатньо для всіх потреб олімпіади. І щоб виглядати пристойно перед світовою громадою було прийняте рішення збудувати ціле олімпійське містечко. А де найдешевша земля в Лондоні? Звичайно ж на сході. Олімпійський парк буде знаходитись в трьох районних центрах Лондона: Гакні, Тавер Гамлетс і Ньюгем. Здавна ці райони були одними з найбідніших, тут жили люди - представники робочого класу у невеликих багатоквартирних тісних будинках(ми б назвали їх напевне хрущовками); досі збереглось багато старих фабрик, які зараз теж конвертовані в житлові приміщення, між будівлями петляють канали з шлюзами, мостами, можна без проблем натрапити на закинуту ділянку землі - пустир ідеальний для драматичної фотосесії.
Але тепер цю частину Лондону планують довести до ладу: частину будівель знесли, окрім самого олімпійського парку будують ще олімпійське «село» - житлові комплекси, де під-час ігор будуть проживати учасники олімпіади, а після закінчення змагань це будуть звичайні квартири.
Тут розпочали будівництво шести основних спортивних об’єктів: Олімпійський стадіон, Акватичний центр, Баскетбольний майданчик, Велопарк, «Мідна коробка» (де будуть проходити ігри з гандболу та п’ятиборства), Рівербанк арена (хокейний майданчик). Після олімпійських ігор всі ці будівлі-заклади будуть доступні для використання місцевими спортивними клубами, а саме містечко перейменоване в звичайно ж «Олімпійський парк королеви Єлизавети» в честь її Діамантового ювілею :).
Британці - великі любителі прогулянок чітко заданим маршрутом, відповідно не обійшлося без нового пішохідного маршруту і тут. Помилуватися контрастами цього регіону а також отримати враження від грандіозності олімпійського містечка можна вирушивши на прогулянку по офіційному Ювілейному Зеленому маршруту “Jubilee Greenway”.
Це один з багатьох лондонських маршрутів, був розроблений в 2009 році, має довжину 60 км і охоплює як вже існуючі прогулянкові доріжки в парках, маршрути біля каналів так і нові стежки, пр. проходить повз практично усі нові олімпійські споруди (певні частини його на жаль на даний час для відвідувачів недоступні - все ще йде будівельно-підготовчий процес).
Маршрут цей прийдеться до душі не лише людям, що надають перевагу пішохідним прогулянкам а і велосипедистам - нова доріжка має чудове покриття і розділена на окремі частини для пішоходів та велосипедів. Можливо з часом вона ще буде розграфлена.
Ми «вийшли на маршрут» майже перед самим олімпійським парком біля старої «арахісової» фабрики і мальовничого шлюзу. Цю територію здавна називають Рибним островом, тому що з одного його боку протікає річка Лі а з іншого Гертфорд Юніон Канал, тут навіть вулички названі рибними іменами.
Арахісова фабрика Персі Далтона - типовий приклад давніх фабрик-будівель в цьому регіоні. Колись тут переробляли і фасували імпортовані горіхи та спеції, забезпечуючи цілий Лондон цією продукцією. В середині 20 століття фабрика переїхала в інше - новіше і більше приміщення, а стару будівлю відновили, частину переробили в житлові квартири а іншу частину - в мистецьку студію.
Загалом через свою специфіку цей район славиться мистецькими студіями і всім, що може бути пов’язане з мистецтвом. Все-таки тут дуже багато будівель - колишніх фабрик, з високими стелями, просторими приміщеннями і великими вікнами. Такі будівлі якраз є ідеальними для фотостудій і мистецьких проектів.
Інша історична атракція цієї частини прогулянки -Шлюзи на старому форті - Old Ford Locks.
Колись тут прокопали канал, щоб уникнути петлі на річці і зменшити час подорожі, і для контролювання рівня води збудували шлюзи. Зараз вони практично служать більше декорацією, тому що подорожуючих по цьому каналу не так вже і багато, набагато більше любителів життя на човні.
В теплий вихідний день вздовж каналу було людно: багато місцевих просто гуляли, власники човнів організовували барбекю чи просто засмагали під весняним сонечком.
Десь недалеко був припаркований екскурсійний човен. Наскільки мені відомо - є план розширити екскурсію по каналах на човні, так званий “boat trip” з Малої Венеції аж сюди, проте для цього потрібно буде дооообре почистити сам канал, зараз він не в дуже суперовому стані. І взагалі під-час прогулянки вздовж каналу складається враження що територія тут зараз це великий «мес» - біля старих і затепалих будівель будують хмарочоси, частину території прибирають і облаштовують гарні площадки, а поруч з ними зразу ж за парканом велика розруха. Хоча... може просто всьому свій час...
Від каналу ми піднялись вже на Ювілейний Зелений маршрут, і нарешті добрались до цілі - своєрідної оглядової площадки перед самим центральним олімпійським стадіоном. Тут організували туристичну «Зупинку» - стенди з короткою історією олімпійського містечка, мапою з поясненнями що є що і кафе, де можна перекусити перед наступною частиною 60-кілометрового маршруту. А найголовніше, що з цієї точки відкривається чудовий вид на стадіон і ArcelorMittal Orbit - оглядову вежу, своєрідний символ містечка і одночасно найбільший в Британії громадський мистецький проект. От мені цікаво чому його називають громадським? Ціною в 19 млн фунтів, з яких 16 оплатив сталевий магнат Лакшмі Міттал, власник компанії ArcelorMittal (саме тому ця вежа носить таку назву) і лише 3 млн вклало в цю структуру Агенство з розвику Лондона. Що ж в ній громадського? Хіба що громадські податки... Проте на мою думку вежа дуже незвична і зразу ж притягує до себе погляд. Вона буде використовуватись також як оглядовий майданчик і з неї можна буде (після офіційного відкриття звичайно) охоплювати поглядом все спортивне містечко, благо - висота в 115 метрів цьому посприяє.
Після оглядового майданчику ми не могли продовжити наш маршрут, тому що дорогу нам перегородив великий тупик - продовження доріжки буде пролягати над трасою і зараз там ремонт в самому розпалі. Обійшли ми його, вздовж каналу, надивившись знову на контрасти східного Лондону, а коли повернулись на Ювілейний маршрут і пройшли ще шматок - побачили дуже цікаву і незвичну будівлю:
Ніколи б не повірила, що ця краса - це каналізаційна насосна станція, збудована в 1865 році. Завдяки своєму дизайну отримала назву «Катедра каналізації». В 16 столітті на цьому місті дійсно було абатство, проте воно було зруйноване, і ділянка довгий час пустувала. А станцію цю збудували в розпал епідемії холери, як частину програми порятунку міста і для очищення Темзи. Зараз звичайно поруч збудували набагато потужнішу станцію, проте Катедра каналізації використовується як резерв на випадок непередбаченої ситуації. Напевне тому будівля обнесена колючим дротом, по якому пропущено струм, в кожному кутку- камера спостереження. Туди можна піти на екскурсію, але про це треба домовлятися заздалегедь.
Якщо ж тут зійти з маршруту вправо і пройти за вказівником «Three mills» до річки (як зробили ми), то можна натрапити на ось таку чудові історичну пам’ятку. Як ви думаєте, для чого використовувались такі будиночки в давні часи?
Традиційно в графстві Кент в таких будівлях сушили хміль для пива :). Проте саме ці споруди служили припливними млинами і забезпечували цілий район мукою. Зараз збереглось в робочому стані всього 4 припливних млини, і ці - вважаються найбільшими в світі.
Було трохи незвично відкрити для себе ще й такий Лондон. Зазвичай прогулянкові маршрути це або десь в полях-лісах-горбах з добре видрукуваними мапами, або ж, якщо міський маршрут - то переважно історичні будівлі, музеї, пам’ятники. А тут - Лондон, як іноді його ще називають - центр світу, але також має ще й маршрут, по якому можна проїхатися пр. на роликах, подивитись сучасні архітектурні досягнення та історичні будівлі, а потім ще й прогулятися вздовж каналу... Лондон не перестає дивувати...