Як святкувати ДН Шевченка на рейках
Дня п'ятого місяця березня року Божого 2014-го львів'яни та гості міста мали змогу проїхатись у так званому "ретропоїзді". Точніше у двох загальних вагонах, котрі тягнув паровоз. Ось такий:
Подорож відбувалася регіонально-ландшафтним парком "Знесіння". Там пролягає колія, що залишилася від давнього маршруту "Підзамче-Підгайці". Дві світові війни знищили колію і тепер, як казав пан Кравчук "маємо те що маємо" :)
А маємо ми заледве 5 км колії, що підковою огинає сучайний район Львова Кивчиці. "І то добре" - подумали ентузіясти-організатори, вирішивши втілити ідею перевезення туристів по цьому залізничному полотні. Ідея достойна, так як дорогою є чим помилуватися. І туристам є що розповісти. Знаю, що пишу :)
Дізнався про майбутню подорож майже в останній момент (близько десятої вечора, а початок був о десятій ранку). На електронну пошту прийшло повідомлення із таким текстом:
"Запрошуємо Вас до участі у промотурі за участю шанувальників українських залізниць, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка 5 березня 2014 р. Демонстраційна поїздка відбудеться у складі ретро-паротяга Л-3535 та двох пасажирських вагонів за маршрутом: Головний залізничний вокзал - станція «Підзамче» - парк «Знесіння» - станція «Личаків» - парк «Знесіння» - станція «Підзамче».
Під час мандрівки Ви не лише ознайомитесь з інженерними залізничними пам’ятками м. Львова, але отримаєте насолоду від мальовничих краєвидів найбільшого ландшафтного парку Львова, послухаєте невмирущі вірші Великого Кобзаря під передзвін вагонних колісних пар."
Вірші Шевченка дійсно читали. Як у потязі, так і надворі (на території музею "Шевченківський Гай"). Але все по порядку.
Дорогою від головного залізничного вокзалу люди з подивом гляділи на паровоз, витягуючи мобільники й фіксуючи це з допомогою камер. На станції Підзамче "підібрали" іще бажаючих покататися. Поїздка, до речі, була безкоштовною, але організаторам обійшлася орієнтовно в 15 тис. грн. Про організаторів, до речі (інформація взята із запрошення):
Вже близько 15 років Львівська громадська організація «Форум «Карпатський трамвай» спільно з регіональним ландшафтним парком «Знесіння» роблять послідовні кроки до використання для рекреаційно-туристичних та освітніх цілей залізничної гілки між ст. «Підзамче» - парком «Знесіння» - ст. «Личаків» - ЗАТ «Ензим». За активного сприяння Львівської залізниці, ЛМГО «Відродження Знесіння», регіонального фонду «Знесіння», Асоціації збереження історії залізниць України, окремих громадян вже відбулося кілька презентаційних та комерційних поїздок мотрисами (це моторні самохідні залізничні вагони. - Ред.) АС-1, РОМ, поїздами, рейковим автобусом, а також мотрисою начальника Львівської залізниці.
Упродовж кількох десятків років у Європі набув широкого розвитку активний громадський рух за збереження та експлуатацію малозавантажених, а також так званих відмираючих залізничних гілок у новій ролі - з використанням відреставрованих технічних засобів, що мають історичну цінність, а особливо - у регіонах з великим туристично-рекреаційним потенціалом. Підтримують цей рух як львів’яни, так і ГО «Боржавська ініціатива».Одніа зі зупинок паровоза була коло цікавого мосту. Для того, щоб дати вам хоч трохи вражень, викладаю декілька світлин цього дійства:
Тепер про зупинку при музеї народної архітектури й побуту "Шевченківський Гай". Усе цілком логічно (ювілей Тараса Григоровича як-не-як; та й сам музей - перлина Львова). Якщо проєкт із цим паровозом піде на "ура", то багато туристів матимуть змогу заодно оглянути дерев'яні експонати хат, церков, сараїв, млина... А цього разу перед камерами люди декламували вірші Тараса Григоровича, а також поетів, що йому щось та й присвячували. Автор також декламував, але не Шевченка, а... Богдана-Ігоря Антонича (вірш "Вишні", де згадується Шевченко).
Під цим рядком символічне (історичне) фото:
Всередині локомотива тепло і не менш цікаво. Навіть дуже тепло - судіть по наступному фото :)
А опісля була зупинка на станції Личаків, недалеко від вулиці Кривчицька Дорога. Іноді по цих рейках їздять потяги з цистернами ("І як ще по тій колії щось може їздити?" - дивуюся; - Авт.)
Поспішу з висновками.
Організатори - однозначно молодці! Щастя їм та міцного здоров'я :)
Маю надію, що з цього буде діло. Що у місті відкриється іще один привабливий туристичний маршрут. Що для бюджету буде додаткове джерело доходів, нові робочі місця, а для туристів - нові враження. Працювати над цим ще треба і треба, зокрема зробити хоча б мінімальні дерев'яні перони, а також відпрацювати місця зупинок та моменти з техніки безпеки. Звісно, друкувати це тут набагато легше, ніж працювати над даними завваженнями.
Все одно честь і хвала людям, що відроджують туристичну галузь і стараються зберегти матеріяльно-технічну спадщину!
І тобі хвала, читачу, що дочитав це :)
Подорож відбувалася регіонально-ландшафтним парком "Знесіння". Там пролягає колія, що залишилася від давнього маршруту "Підзамче-Підгайці". Дві світові війни знищили колію і тепер, як казав пан Кравчук "маємо те що маємо" :)
А маємо ми заледве 5 км колії, що підковою огинає сучайний район Львова Кивчиці. "І то добре" - подумали ентузіясти-організатори, вирішивши втілити ідею перевезення туристів по цьому залізничному полотні. Ідея достойна, так як дорогою є чим помилуватися. І туристам є що розповісти. Знаю, що пишу :)
Дізнався про майбутню подорож майже в останній момент (близько десятої вечора, а початок був о десятій ранку). На електронну пошту прийшло повідомлення із таким текстом:
"Запрошуємо Вас до участі у промотурі за участю шанувальників українських залізниць, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка 5 березня 2014 р. Демонстраційна поїздка відбудеться у складі ретро-паротяга Л-3535 та двох пасажирських вагонів за маршрутом: Головний залізничний вокзал - станція «Підзамче» - парк «Знесіння» - станція «Личаків» - парк «Знесіння» - станція «Підзамче».
Під час мандрівки Ви не лише ознайомитесь з інженерними залізничними пам’ятками м. Львова, але отримаєте насолоду від мальовничих краєвидів найбільшого ландшафтного парку Львова, послухаєте невмирущі вірші Великого Кобзаря під передзвін вагонних колісних пар."
Вірші Шевченка дійсно читали. Як у потязі, так і надворі (на території музею "Шевченківський Гай"). Але все по порядку.
Дорогою від головного залізничного вокзалу люди з подивом гляділи на паровоз, витягуючи мобільники й фіксуючи це з допомогою камер. На станції Підзамче "підібрали" іще бажаючих покататися. Поїздка, до речі, була безкоштовною, але організаторам обійшлася орієнтовно в 15 тис. грн. Про організаторів, до речі (інформація взята із запрошення):
Вже близько 15 років Львівська громадська організація «Форум «Карпатський трамвай» спільно з регіональним ландшафтним парком «Знесіння» роблять послідовні кроки до використання для рекреаційно-туристичних та освітніх цілей залізничної гілки між ст. «Підзамче» - парком «Знесіння» - ст. «Личаків» - ЗАТ «Ензим». За активного сприяння Львівської залізниці, ЛМГО «Відродження Знесіння», регіонального фонду «Знесіння», Асоціації збереження історії залізниць України, окремих громадян вже відбулося кілька презентаційних та комерційних поїздок мотрисами (це моторні самохідні залізничні вагони. - Ред.) АС-1, РОМ, поїздами, рейковим автобусом, а також мотрисою начальника Львівської залізниці.
Упродовж кількох десятків років у Європі набув широкого розвитку активний громадський рух за збереження та експлуатацію малозавантажених, а також так званих відмираючих залізничних гілок у новій ролі - з використанням відреставрованих технічних засобів, що мають історичну цінність, а особливо - у регіонах з великим туристично-рекреаційним потенціалом. Підтримують цей рух як львів’яни, так і ГО «Боржавська ініціатива».Одніа зі зупинок паровоза була коло цікавого мосту. Для того, щоб дати вам хоч трохи вражень, викладаю декілька світлин цього дійства:
Тепер про зупинку при музеї народної архітектури й побуту "Шевченківський Гай". Усе цілком логічно (ювілей Тараса Григоровича як-не-як; та й сам музей - перлина Львова). Якщо проєкт із цим паровозом піде на "ура", то багато туристів матимуть змогу заодно оглянути дерев'яні експонати хат, церков, сараїв, млина... А цього разу перед камерами люди декламували вірші Тараса Григоровича, а також поетів, що йому щось та й присвячували. Автор також декламував, але не Шевченка, а... Богдана-Ігоря Антонича (вірш "Вишні", де згадується Шевченко).
Під цим рядком символічне (історичне) фото:
Всередині локомотива тепло і не менш цікаво. Навіть дуже тепло - судіть по наступному фото :)
А опісля була зупинка на станції Личаків, недалеко від вулиці Кривчицька Дорога. Іноді по цих рейках їздять потяги з цистернами ("І як ще по тій колії щось може їздити?" - дивуюся; - Авт.)
Поспішу з висновками.
Організатори - однозначно молодці! Щастя їм та міцного здоров'я :)
Маю надію, що з цього буде діло. Що у місті відкриється іще один привабливий туристичний маршрут. Що для бюджету буде додаткове джерело доходів, нові робочі місця, а для туристів - нові враження. Працювати над цим ще треба і треба, зокрема зробити хоча б мінімальні дерев'яні перони, а також відпрацювати місця зупинок та моменти з техніки безпеки. Звісно, друкувати це тут набагато легше, ніж працювати над даними завваженнями.
Все одно честь і хвала людям, що відроджують туристичну галузь і стараються зберегти матеріяльно-технічну спадщину!
І тобі хвала, читачу, що дочитав це :)