Місяць змін...

Хочу згадати те, що забув не сьогодні,
сніданок і плач, плечі, холодний дощ,
дрібні друзки листків навколо вазонів,
східні долини, елементи вторинних площ...

Сміх рипучого смаку совісті, сповідь доторку,
дорослі рамки, диво злети з під пах та п'ят,
краєзнавчі мотиви екстрадиції, алегорії
розминають сторонній сон в навколишній ряд.

***
Вірю у заміс змісту,
у анонс міста і дітей
твого лісу,
у користь безкомпромісся
і перші вигадки
помсти, злість на ім'я
безслівність, коли проходиш,
хоч це не часто,
лише кілька разів на десятиріччя...
Дивлюсь на дорогу, на якій вітрила
плечей, як проліски на доньках Полісся.
І зминається день під ліхтар,
в деревах селяться голуби,
листя сміється...

***
моторошно
шнурівки від цигаркового диму
гарячково проколюють нори
щурів..

***
стає водночас простим карниз,
каркаде і мейнстрим
під вікнами
розселюють галузь з дерев
комірцем.

Нове

Полудень
половина неба
тримаєш п’яти
тимчасової тиші
здається уже
навіть повінь пролита
вікнами вин
опадає на вітер
макаючи светр
у вечір Осінній
виймаючи сон
у акаціях пізніх….

  ***

Термос з чаєм
шипшини
на гілці, зростаючій
з вікна,
лимонного соку
посуд.
У прозі снів
місячних
теревень
слони і шахи
чорно-білої
естетики
фотодумок.

***

Наче птахи для
сліз
чи дороги
корою і листям
блідорожевість
зовнішніх стін
соком вікна
стікає
у висоту..

Блакитні птахи народжують білі бісквіти

в борщі тренажерів, тинейджерів і синдикатів

я заперечую створення пилу із юних квітів

і волю як жмут паперового сну на стінах палати.

Спраглий пошук у каві визначатиме вістря істерик

частково терзатиме медом наповнені скроні

не на одній примхливій виставі ( Read more... )

У рамках міжнародного літературного фестивалю відбулась дискусія «Герметична поезія» на якій був проведений розбір мого тексту Тарасом Пастухом.

Довгий час гуляючи пшеничним задзеркаллям вільного світу, без мети та миттєвих обов’язків, розумію, що хаос життя нагадує шкварчання медузи під розпачливим полудневим сонцем завад.
( Read more... )

 
Протискаючись між іскрами істерики

фальшивих гір,

я густим плетивом дій гублю

у співчутті човни

наповнені

Днями, та яблуками альтернативних доріг,

Змальованих лампою у невпинному горизонті

нетерплячих повернень,

курсивних та зворушливих

змахів рук……

Вони цілують її хмари і називають безліччю імен

либонь марять,
( Read more... )

Трішки соромлячись своєї поваги
до тебе
ламаю рими,
Ковтаю таблетки проти болю у горлі
і мандарини,
Аспірин асигнація мирних
Часів
заміни апострофів,
В суспільстві діаспора милих машин,
трав і компостерів....