Яблунька
Мало кому подобається порівняння з деревом. Не знаю чому. Хтось одразу уявляє мертвий ліс вздовж смуги гнилісної твані, інший покоситься згадавши розумові здібності деревини. Може це через те, що люди вбачають спершу погане?
Та коли я думаю про тебе в уяві постає молоденька яблунька, що ніжиться в сонячному світлі. Твої тендітні гілочкі рук, ніжні та беззахисні, але достиглі дарувати радість дотику. І їх хочеться торкатися обережно, ніжно самими кінчиками пальців легким подихом губ. Потопаючи в солодкому ароматі молодого соку насолоджуючись лагідним шепотом листя. І раз по раз повертатись аби зняти з гостинних долоней те п’янке яблуко спокуси, що варте було цілого Раю.
Та коли я думаю про тебе в уяві постає молоденька яблунька, що ніжиться в сонячному світлі. Твої тендітні гілочкі рук, ніжні та беззахисні, але достиглі дарувати радість дотику. І їх хочеться торкатися обережно, ніжно самими кінчиками пальців легким подихом губ. Потопаючи в солодкому ароматі молодого соку насолоджуючись лагідним шепотом листя. І раз по раз повертатись аби зняти з гостинних долоней те п’янке яблуко спокуси, що варте було цілого Раю.