(no subject)
До дідька все. Їду. Завтра. І на ніч. Дістало. Звісно, на мене вже накричали (хоча я й була морально до цього готова), це - норма життя для моєї родини, на жаль. Ще паралельно мені влетіло за те, що я сиджу за компом багато і нічого не роблю (хз як воно пов*язано). Але чхати на все - завтра поїду. Бо не можу більше знаходитись у себе вдома, де у мене складається таке враження, що єдине бажання моїї батьків - зіпсувати мені канікули.
Сьогодні також їду вибирати собі костюм. Не діловий, а такий, щоб і в універ ходити, і у гості. Давно такий хотіла, навіть минулого року підібрала собі один, але найменший розмір, у якому він був - 48-й. А мені він, на щастя, завеликий.
Ще сьогодні маю відвідати одне цікаве місце. Результати його відвідання, можливо, люди побачать через кілька днів.
Сьогодні також їду вибирати собі костюм. Не діловий, а такий, щоб і в універ ходити, і у гості. Давно такий хотіла, навіть минулого року підібрала собі один, але найменший розмір, у якому він був - 48-й. А мені він, на щастя, завеликий.
Ще сьогодні маю відвідати одне цікаве місце. Результати його відвідання, можливо, люди побачать через кілька днів.