Братство
Уважаемый thor-2006 недавно пост написал, как крымский хан Менгли Герай великого князя московского Ивана III признал своим "братом", а тот взамен благодарил и "бил челом" за это "пожалование".
Есть еще интересный пример, как крымский хан в одностороннем порядке повышает статус своего партнера, показывая тем самым свое расположение к нему. На этот раз речь пойдет об Исламе Герае и Богдане Хмельницком в 1651 г. При соединении обеих армий перед битвой под Берестечком хан сказал, что гетман показал ему свою братскую любовь - и радостный Хмельницкий с Войском Запорожским "за такую ласку" Исламу Гераю "челом бьет". Вспомнился Наполеон, который превращал союзных герцогов в королей. Конечно, гетман не стал писать в письмах "брат мой" - он все-таки не был монархом. Поэтому в данном случае пожалование "братством" было скорее символическим. Но факт, тем менее, любопытен.
Вот цитата из Грушевского на сей счет:
"Полковники, котрих розпитував про сю війну московський післанець Гр. Богданов в місяці липні на Україні, розповіли так (Богданов зводить, очевидно, разом їх оповідання, і виходить воно ще більш сумарне ніж попереднє):
“Стояли вони з гетьманом довгий час під Зборовим, а польський король стояв у Сокалі. Потім гетьман з військом став обозом під Берестечком, близько польського обозу, і 8 червня прийшов під Берестечко в поміч до гетьмана і війська Запорозького кримський цар з царевичами, калґа і нуреддін, і богато мурз, і було з кримським царем кримських людей тисяч 150 або й більше. І прийшовши кримський цар став близько козацького обозу, і гетьман того ж дня запросив кримського царя, царевичів і мурз до себе до обозу на бенкет, і кримський цар був у гетьмана на бенкеті (того дня), і другого дня й третього також. І бувши у гетьмана кримський цар говорив, щоб він, гетьман, учинив бій з польським королем, а він, кримський цар з усім кримським військом буде йому в поміч: перед тим кримський цар посилав до гетьмана своїх післанців, щоб він з польським королем без нього боїв не чинив, і гетьман виявив братську приязнь і любов свою до нього, кримського царя, і то йому дуже любо, що гетьман, вчинив його волю (підождав з боєм до його приходу). І гетьман Б. Хмельницький говорив кримському царю про свою вдячність, що кримський цар показав таку ласку: назвав його братом! І перед тим вони на Поляків разом стояли, і тепер кримський цар з усіми людьми своїми прийшов в поміч йому і війську Запорізькому на Поляків, - він, гетьман і все військо Запорозьке кримському цареві за таку його ласку чолом бє"!
См. Грушевський М. Історія України-Руси. Том IX. Книга 1. К., 1996. С. 280-281.
Есть еще интересный пример, как крымский хан в одностороннем порядке повышает статус своего партнера, показывая тем самым свое расположение к нему. На этот раз речь пойдет об Исламе Герае и Богдане Хмельницком в 1651 г. При соединении обеих армий перед битвой под Берестечком хан сказал, что гетман показал ему свою братскую любовь - и радостный Хмельницкий с Войском Запорожским "за такую ласку" Исламу Гераю "челом бьет". Вспомнился Наполеон, который превращал союзных герцогов в королей. Конечно, гетман не стал писать в письмах "брат мой" - он все-таки не был монархом. Поэтому в данном случае пожалование "братством" было скорее символическим. Но факт, тем менее, любопытен.
Вот цитата из Грушевского на сей счет:
"Полковники, котрих розпитував про сю війну московський післанець Гр. Богданов в місяці липні на Україні, розповіли так (Богданов зводить, очевидно, разом їх оповідання, і виходить воно ще більш сумарне ніж попереднє):
“Стояли вони з гетьманом довгий час під Зборовим, а польський король стояв у Сокалі. Потім гетьман з військом став обозом під Берестечком, близько польського обозу, і 8 червня прийшов під Берестечко в поміч до гетьмана і війська Запорозького кримський цар з царевичами, калґа і нуреддін, і богато мурз, і було з кримським царем кримських людей тисяч 150 або й більше. І прийшовши кримський цар став близько козацького обозу, і гетьман того ж дня запросив кримського царя, царевичів і мурз до себе до обозу на бенкет, і кримський цар був у гетьмана на бенкеті (того дня), і другого дня й третього також. І бувши у гетьмана кримський цар говорив, щоб він, гетьман, учинив бій з польським королем, а він, кримський цар з усім кримським військом буде йому в поміч: перед тим кримський цар посилав до гетьмана своїх післанців, щоб він з польським королем без нього боїв не чинив, і гетьман виявив братську приязнь і любов свою до нього, кримського царя, і то йому дуже любо, що гетьман, вчинив його волю (підождав з боєм до його приходу). І гетьман Б. Хмельницький говорив кримському царю про свою вдячність, що кримський цар показав таку ласку: назвав його братом! І перед тим вони на Поляків разом стояли, і тепер кримський цар з усіми людьми своїми прийшов в поміч йому і війську Запорізькому на Поляків, - він, гетьман і все військо Запорозьке кримському цареві за таку його ласку чолом бє"!
См. Грушевський М. Історія України-Руси. Том IX. Книга 1. К., 1996. С. 280-281.