Львівське другетравня
... почалася та вся справа з того, що з'явилася можливість поїхати на компанію до Львова. Можливість оправдалася і вранці наступного дня після дня всіх трудящих ми поїхали до Львова. Основною задачею було звичайно що відпочити, а також побачити кулегів-хуторян, святковий Львів, купу чоколяду та подивитися собі і сестрі ноута та й душа хтіла трохи музики. Доки то-да-сьо - приїхав в піводинадцятій. Пройшовся базарчиком, надибав файнюцьку різьблену тарілку з тризубом та написом "Україна" і вже за кілька хвиль зустрів Дашу ака lviv_spirit. Розвіртуалізація пройшла успішно, Даша отримала в подарунок від мене м'якого котика (іграшку), в свою чергу мій светр осимволізувався великим жовтим значком-смайликом :). В той час Павло ще мирно дрихнув, а Микола ака flil, будучи традиційним українцем, на першо, та й друготравневі свята працював на городі. Тому ми з Дашею пройшлися центром міста, погледіли трохи книжкових та комп'ютерних магазинів, відшукали "Трембіту", в якій не так давно запримітив собі домашню самограйку та ще раз погледіли на неї. Доки ми ходили-гуляли - немало часу минало, минуло часу немало (Тартак (с)). І в якийсь момент виявилося те, що мої автодрузі, що люб'язно докинули мене до братнього міста, ще не поїхали. Тому було вирішено терміново мотивувати купівлю самограйки - день перед цим розраховував вартість доставки апарату - тризначна ціна вже трохи була замітна на вартості самого приладу. Ми знову рушили до Трембіти, трохи перетерши з продавцем про нелогічність отаких свят на тиждень, які лочать всі комунікації та ін. необхідні населенню послуги. В результаті клавішки впевнено перейшли в мою власність разом із чохлом для перевозок, .... а також губною гармошкою, до речі, такий же девайсик придбала собі і Даша. Звідси випливає необхідність подальшого навчання, але думаю, це не проблема.
.... певним траблом було те, що машина була на іншому кінці міста, а ми - в центрі. Що вони, що ми - не так орієнтуємося в топології Львова, тому ситуація була вирішена так: центр міста, ми сидимо на одній з лавочок біля скульптури українця-Нептуна (біля ратуші) і по мобілці, дивлячись на карту і кричачи, так як навколо купа таких же туристів, як і ми, штурмували маршрут "звідти-сюда". Опісля прийшлося трохи пробігтися до місця кемпінгу транспорту, але кінцевий результат був виправданий - апарат успішно поїхав домів. До речі, моєю самограйкою стала Yamaha e403 - домашні клавішки, порівнювати з попередніми R200 нелогічно, відмічу найсмачніші: 1. в 403-ї - активна клава, тобто можна вкласти значно більше душі в звук, 2. є арпеджіатор! ... тому, шановні товариші-тренсери, ця клавка спромоглася витиснути зі своїх електронних надр мою любиму "Binary Finary - 1999" незважаючи на її балалаєчне спрямування.
..... вирішивши проблему доставки музики додому, ми зустріли Павла і вирушили десь відпочивати. Але святкове місто не може бути просторим в кафешному плані, тому трохи пошукавши вільних місцин, ми врешті закріпилися в Картопляній хаті, потім - ще в одному піцерійному закладі. По мірі просування годинної стрілки по циферблату та нас по місцинах Львову підходив той час, коли невтомний Микола мав вертатися з городу, тому в один момент наше скромне тріо перетворилося у потужний квартет. В такому складі ми відпочили ще в одній кафешці з грецьким нахилом та великими білими диванами. До речі, від Миколи отримав пісіайну відеокартку для одного з домашніх пк, щодо цього питання є нагода знову незабаром завітати до Львова, адже Миколі за те відео ще не проставився :).
...... справа поволі йшла до вечору, а мені полегоньку треба було додому. Отож наприкінці дня ми, провівши Дашу, вирушили до вокзалу. Львівське табло показувало серед всієї купи поїздів один на 21.45 і ще один на 22 з чимось. В принципі, можна б сідати на любий з них, але так як на другий треба було чекати ще з добру годину - то, попрощавшись з колегами, вирушив в дорогу. ... і тільки півпершої ночі, коли думав накрутити будильник на годинку, коби до приїзду трохи поспати, трохи пришпилився - мій поїзд мав приїжджати до Франя майже в п'ятій ранку! В глобальному плані воно особливо ролі не грало, і так ніч, але було справді дивно бачити стрийський вокзал, в той час як більш шустрі поїзди могли б за той час демонструвати за вікнами вже рідні простори.
....... день пройшов виключно позитивно та ефективно, всім дякую за компанію, другим постом - фотки до події ;)