Сьогодні прокинулась не докладаючи надмірних зусиль. Якщо надворі є сонячна погода, моє тіло швидше стає слухняним після нічного відпочинку у рідному ліжечку. І так, якщо я прокидаюсь легко, то і настрій у мене в більшості випадків позитивний і піднесений, як сьогодні. По дорозі на роботу спостерігаючи ту кількість бруду навколо, оцей неприємний колір снігу, задумалася про те, що було б не погано, якщо б пройшла сильна злива і пришвидшила процес очищення тротуарів і доріг, але тоді сховається сонечко і невідомо як зміниться мій настрій. Цей вступ майже немає нічого спільного з тим, що я писатиму далі. Так от, маю бажання писати тут. Мене дивує цей факт, оскільки я ніколи не була прибічником ЖЖ. Може я ним не стану, а може… Останнім часом занадто багато того, що я не любила стало мені милим, близьким, і навпаки, те що я обожнювала, або була просто прихильником цього, стало чужим для мене. Зміни торкнулися практично усього. Я ніколи не займалася спортом, а тепер не уявляю життя без нього, зловживала алкоголем, а тепер знаю що без нього набагато краще, не захоплювалася художньою літературую, а тепер надаю їй перевагу більше ніж фільмам (які я дивилася завжди, коли траплялася можливість). Окрім конкретних речей чи явищ, змінилося і моє ставлення, я вдячна оцим змінам в моєму житті, які дарують нове, або показують старе у новому світлі. В додатку пісня гурту, який я почала слухати лише цього року, бо як і багато чого іншого, вони були в списку «я це не люблю».
Click to view