Не відпускає "Білий птах...",
До нього повертаюсь, згадую.
Я знов повторюю той шлях,
Від спогадів своїх спалахую.
Там інший, невідомий світ
В якому незалежні жителі,
Та тільки доля не як слід
І скрізь навкруг, і в їх обителі.
Фільм, що мене заповнив вкрай,
Став відчуттєвою затокою.
А в світі все як зазвичай
І дотепер немає спокою.
Весілля посеред війни.
Допоки танець цей звучатиме,
Допоки у мені вони,
Злітаю, плину над Карпатами.
25.06.2023
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/815746.html