Apr 29, 2009 09:15
Навіщо світу тисячі емоцій?
Навіщо світу безсердечних дух?
І взагалі, на котрих світ цей боці:
Тих, хто живе, чи хто вбиває рух?
Цей світ... Який він безталанний,
І як багато в ньому талану.
Чого одні живуть завжди погано,
А інші загрібають всю казну?
Якесь життя і тьмяне й нецікаве -
Мільйони кольорів, веселий сміх -
Метаморфози, що живуть з забави,
Хто світ створив цей, наший, тільки тих.
Вони - хтось - світ робили й не гадали,
Що буде в світі через сотні літ,
А може й знали, та усе ж лишали
Навіщось нам в майбутнє різних бід.
За що нам все це: марнії страждання,
Кошмар думок, що б’ються в голові?
Чийого розуму приховане бажання
Для нас вплелось в життя як в страшнім сні?
Десь Бог на небі. Він усеє бачить,
Все знає: хто що робить, де, коли.
Та, все-таки, коли ж він нам пробачить
Убивство безневинної бджоли?
Чи когось ще? Не знаю. Не казали.
А я не мав тоді бажання знать.
А зараз, коли все на світі стало
Нудним, уже не знаю, що казать.
21.09.99
м. Черкаси