Благоустрій Буковеля - щось пішло не так
Що може бути гарнішим, ніж пішохідний променад вздовж гірського озера? Прекрасні краєвиди довкола, свіже повітря, легкий вітерець, приємна тінь струнких дерев - здається, у таких умовах неможливо зробити погано. Але на Буковелі таки змогли. Незрозуміло, як так вийшло, але тут чомусь просто збудували вздовж озера асфальтований автобан, половину якого зробили велопішохідною.
2. Взагалі Буковель відомий в першу чергу, як гірськолижний курорт. Але тут активно працюють над всесезонністю та розвивають літній відпочинок, Одним з видів якого стало досить велике штучне озеро з пляжем.
3. Одна з проблем Буковеля - добирання. Залізниці тут немає, тому основні варіанти це приватні авто та маршрутки. Паркінгів загалом вистачає, але тягнучки на під'їзді до Буковеля та всередині нього дуже відчутні. Років п'ять тому ніби були розмови про те, щоби таки завести сюди залізничну колію, але до діла так і не дійшло.
4. Один із паркінгів розмістили у дальньому куті за озером. Думаю, з часом цю ділянку забудують
5. І з нього відкривається ось такий вид на озеро.
6. Але давайте повернемося до променаду. Явно маючи немаленький бюджет, та абсолютно проігнорували естетику та затишок і просто все заасфальтували, причому автомобільну половинку ще й відділили справжнім автобанним відбійником, ніби авто мають літати тут зі швидкістю за сотню. Виглядає так, що тут вирішили не залучати ландшафтних архітекторів, а просто віддали всі гроші інженерам-дорожникам і ті зробили все, як звикли - закатали на всю ширину асфальтом.
Виглядає так, ніби просто на половині траси тимчасово перекрили рух та дали погуляти нею пішоходам.
7. Здавалося би - довкола гори та свіже повітря, живи та радій. Але асфальт без жодної тіні розігрівається на сонці, наче сковорідка і відчуття такі, ніби гуляєш по парковці біля супермаркета. Взагалі-то дерева таки посаджені, але якісь дуже маленькі - на них явно зекономили. Навіть в українських розсадниках можна знайти в рази більші та розлогіші саджанці, не кажучи вже про закордонні.
8. Давайте порівняємо це із набережною здорової людини. Ось для прикладу швейцарський Лугано. У чому відмінність? По-перше, вона ближче до води. Але найголовніше - простір значно більш затишний та людяний, тут в рази більше зелені та стоять зручні лавки. Проїзна частина не відділена відбійниками - у наших реаліях можна було би обмежитися стовпцями. Навіть покриття з асфальту не псує враження.
9. А ось центральна вулиця Сірміоне - курортного містечка на озері Гарда. Сюди також приїздить повно туристів на власних авто, але центральну вулицю через це не перетворили на амфальтове пекло - тут є нормальні тротуари, відділені від автомобільних смуг зеленими зонами з розкішними соснами на них.
10. Проїжджа частина вкрита асфальтом, а тротуари замощені дрібної гладкою бруківкою. Прогулянка у таких декораціях вже сама по собі створює відчуття свята. Сама вулиця, так само, як на Буковелі, тупикова, та завершується величезним паркінгом, що не стало приводом перетворювати її на недоавтобан.
11.
12. Якщо вже без паркана ніяк, то його можна зробити наприклад з дерева, яке буде шляхетно старіти, додаючи місцевості милої пасторальності. (Шафгаузен, Швейцарія)
13. Повертаємося на Буковель, де асфальтове шаленство доповнює абсолютно карикатурна розмітка через кожні 20 метрів - тут ходи, тут не ходи. Бракує тільки лівоповоротних смуг для пішоходів.
14. Тут їдь, тут не їдь.
15. Людей тут гуляє чимало і ширини їм явно не вистачає. Якщо хтось хоче зупинитися, щоби помилуватися краєвидом, то мусить відходити в сторону, бо інакше буде всім заважати.
16. Малювальники розмітки тут явно зірвали джек-пот. До речі, зверніть увагу на лавочки - вони максимально незручні самі по собі і їх ще й вліпили у найнезручнішому місці на осьові лінію між велодоріжкою. Звісно, що на них ніхто не сидить.
17. Більше розмітки богу розмітки, так щоби навіть сигнальний жилет на її фоні став непомітним. До речі, переходів тут буквально кілька штук на понад кілометр. Судячи зі слідів шин, екстренні гальмування роверистів тут трапляються регулярно.
18. Автобанний відбійник та знак "10" - досить дивне поєднання.
19.
20. Ще одна парковка - таке саме величезне розпечене поле асфальту.
21. До речі, про паркінги - на них також можна висаджувати дерева. Окрім того, що це красиво, ще й машинки будуть менше нагріватся на сонці. В нас цим на жаль постійно нехтують. (Сірміоне, Італія)
22. Навіть кущі зроблять вигляд значно більш приємним та людяним.
23. Таким манером наш суворий буковельський променад доходить аж до самого центру з витягами.
24. Крізь Буковель тече гірська річка, але тут явно не сприймали, як важливу атракцію - вона просто губиться поміж паркінгами та тильними стінами будинків. Чогось схожого на нормальну набережну помічено не було. Хоча яка набережна - прості тротуари є не всюди...
25. А можна ж було зробити хоч трохи чогось подібного, як тут у німецькому Баден-Бадені. Ніякої ж фантастики - просто пішохідна стежка вздовж води.
26. Є кілька міні-кілець на перехрестях, які зроблені у тимчасово-утилітарному стилі - розміткою та пластиковими водоналивними бар'єрами. Таке цілком доречно під час будівельних робіт, але на гірському курорті зовсім не створює атмосфери затишку та відпочинку. Хто регулярно буває на Буковелі, скажіть, чи давно чи кільця так виглядають?
27.
28. Щоби зрозуміти, що пішло не так, варто глянути на аналоги з інших курортно-туристичних міст. Ось міні-кільце у швейцарській Жереві. Трохи бруківки, кілька декоративних валунів та сосна по центрі - і вже зовсім інше враження.
29. Італія, Ріва дель Гарда.
30. Італія, Сірміоне. Таких прикладів можна назбирати ще сотні - оформлення таких міні-кілець у деяких країнах це взагалі як окремий жанр садово-паркового мистецтва.
31. Хотілося би побажати Буковелю (і не лише йому) перестати міряти благоустрій кубометрами асфальту та не забувати, що якість вуличного простору для загального враження не менш важлива, ніж атракціони та готелі. І почати залучати до процесу ландшафтних архітекторів.
Дивіться також:
Весна у Баден-Бадені
Подорож довкола Гарди. Міста
