Не час веселитися: прогулянка вокзалами Венеції та Верони
Мабуть, лише за двома містами рано робити висновки стосовно всієї країни, але італійські Верону та Венецію, як на мене, важко зарахувати до найкращих прикладів облаштування привокзальних площ. У обох цих прекрасних містах вокзали виявилися утилітарними та досить втомленими життям спорудами, а на новореконструйованих площах зовнішній ефект та дороговизна матеріалів багато у чому взяли гору над зручністю та комфортом щоденних користувачів. Однак і це є цікавим досвідом, який варто розглянути детальніше.
2. Почнемо з Венеції та її вокзалу Санта-Лючія, який є однією з небагатьох модерністичних будівель, що виходять на головний канал. Загалом залізничне сполучення з материком прийшло на острів у 1860-х роках, причому заради будівництва вокзалу знесли кілька історичних будівель, у тому числі церкву Санта-Лючія, від якої залізнична станція успадкувала ім'я.
Теперішня будівля вокзалу збудована у 1936-1952 роках з перервою на Другу світову війну за проектом архітекторів Анджело Маццоні та Вірджиліо Валло. Цікаво, бо поки не почитав Вікіпедію, думав, що цей вокзал років на 30-40 молодший.
3. Відразу за порогом починається стара Венеція з каналами, гондольєрами та надокучливими продавцями селфі-палок. Мабуть, головна функція привокзальної площі тут - бути непомітною на фоні старого міста.
4. Ці пандуси та скляні перила з'явилися в процесі останньої реконструкції 2009-2012 років.
5. Центральний зал виглядає тіснуватим для тієї кількості пасажирів, яка тут буває - щоденно цим вокзалом користуються 82 тис. пасажирів.
6. Біля виходів на перони пасажирів зустрічає погано підсвічена навігація.
7. Торгові приміщення також є результатом останньої реконструкції.
8. Квиткові автомати різних операторів стоять у різних частинах вокзалу - одні прямо у центральному холі, інші у бічних коридорах. Не найзручніше для пасажирів рішення.
8. Тактильні елементи з гуми наклеєні поверх мощення. Сама плитка вже вся потріскана та надщерблена.
9. Вже на самих плстформах стоять величезні екрани, які замість корисної для пасажира інформації показували рекламу.
10. Здається, поблизу перонів трохи бракує лавок.
11.
12.
13. Мабуть, найкрасивіше, що можна тут побачити, це самі потяги.
14. Все інше не вражає елегантністю чи доглянутістю.
15. Дідусь та онук.
16.
17. Окрім внутрішньоіталійських сюди приходять також потяги з Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції та Британії.
18. Поруч із залізничним вокзалом, роль воріт до старої Венеції виконує також і площа, куди приходять туристичні автобуси, а також міські автобуси та шинний трамвай з материкової частини міста. Давайте подивимося також і на неї.
19. Ліворуч перони автобусів дальнього сполучення, праворуч зупиняються міські автобуси, а між ними кінцева зупинка шинного трамвая.
20. Зручністю пасажирів та доступністю тут особливо не заморочувалися - автобусні перони зовсім невеликі та не мають ні накриття для захисті від сонця чи дощу, ні перил, на які можна було би спертися.
21. Понижання чомусь зробили тільки на задній стороні платформи. Виходить, людина у інвалідному візку, щоби потрапити на неї, повинна обходити автобуси ззаду. Це явно не найбезпечніший варіант.
22.
23. Дивно, чому тут не зробили павільйонів.Під час дощу сховатися буде просто ніде - лише всередині автобуса.
24. Зупинка міжміських автобусів.
25. Накриття від дощу зробили лише над платформою, біля якої зупиняється шинний трамвай. Можливо таким чином його хотіли зробити більш привабливим для пасажирів?
26. Кілька слів про сам шинний трамвай (він же "Translohr"). Свого часу його задумували, як поєднання сильних сторін автобусів та трамваїв - як і трамвай він може бути довгим та їхати по чіткій траекторії, але має більш м'який хід за рахунок того, що стоїть на звичайних гумових колесах та скеровується єдиною центральною рейкою. Однак на практиці його експлуатація виявилася дорожчою за класичний трамвай, а дорожне покриття під ним стало руйнуватися значно швидше, ніж під звичайними автобусами, що вимагало частих ремонтів більш потужної основи. В результаті деякі міста у Франції, які встигли побудувати таку систему, вже планують замінювати її на класичний трамвай.
27.
28.
30. А тепер телепортуємося до Верони та її центрального вокзалу Верона Порта Нуова. Теперішню будівлю вокзалу збудували у 1946-49 роках, а остання реконструкція площі відбулася у 2014-2015 роках в рамках загальноіталійської програми реконструкції великих вокзалів.
31. Метаморфози площі можна добре прослідкувати по супутникових знімках різних років. Як видно, автомобільну парковку заховали під землю, а кількість перонів для громадського транспорту суттєво збільшили. Але при цьому на площі суттєво поменшало озеленення, а її пішохідна частина набула агресивних прямокутних форм, через що стала вкрай некомфортною та незатишною.
32. Мабуть, проектуючи площу, архітектори намагалися стилістично прив'язатися до будівлі, але вийшло якось порожньо та незатишно.
33. Біля лавочок посадили колоновидні дерева, які майже не дають тіні.
34.
35. Є кілька молодих платанів, але для таких розмірів площі це малувато, як на мене.
36. Все це мощення дуже розігрівається на сонці, що спонукає пошвидше втекти всередину вокзалу. Добре видно, що прямокутні газони прокладені без врахування точок притягання та спонукають людей скорочувати дорогу. Зате із супутника красиво виглядає.
37. Є питний фонтан. Дощоприймач опинився вище рівня тротуару, на якому стоїть калюжа.
38. Багато гострих кутів, які потрібно оминати на шляху до цілі.
39. Автобусні зупинки. Колись у Вероні був і трамвай, але у 1950-х роках його ліквідували.
40. Перони довгі і на відміну від Венеції, тут не забули про накриття над автобусними зупинками.
41.
42.
43.
44. Широкий припіднятий перехід перед входом це добре.
45. Велоінфраструктура на під'їзді до станції.
46. Та прямо біля неї.
47. Велодоріжки є, а от велопарковок, схоже, бракує.
48.
49. Інтер'єр центрального холу.
50. На перонах скромно та аскетично. На поки все. Так вийшло, що зараз під рукою бракує перонних фоток, але якщо цікаво, то згодом можу додати їх до допису.
Дивіться також:
Бутерброд по-краківськи (або екскурсія краківським залізничним вокзалом)
За склом (залізничний вокзал Страсбурга)
Залізничні Нідерланди
