Життя за парканом - за та проти
Останнім часом помітив тенденцію, що все більше нових львівських житлових комплексів відгороджуються від зовнішнього світу парканами (приклад 1, приклад 2). Очевидно, що це робиться під гаслом безпеки, але які негативні наслідки це може принести? Стало цікаво, вирішив трохи пошукати статті до дослідження на цю тему.
Американське дослідження показує, що у закритих громадах спостерігається зменшення квартирних крадіжок, але при цьому рівень крадіжок зростає у довколишніх районах. У самих же закритих громадах громадах є ризик зростання домашнього насильства.
В той же час аналогічне дослідження, яке провели у Південноафриканській республіці, навпаки показало, що рівень крадіжок у закритих громадах рівень вище, ніж в середньому по місті.
Ніби протилежні результати, але як на мене логічні. Мабуть в США рівень достатку більш рівномірний і злочинцям простіше промишляти там, де перешкод менше. У ПАР же скоріш за все багатші люди селяться компактними поселеннями і наявність паркана відразу сигналізує, що там є що красти.
Інші негативні наслідки, згадки про які я знайшов:
- Ускладнений доступ для екстрених служб.
- Посилення соціальної ізоляції між окремими людьми та цілими районами.
- Перетворення вулиць поряд на агресивні транзитні зони.
Можливо є й інші моменти.
А ви як вважаєте - життя за парканом це добро чи зло?