Дещо про сатиру та її міру
Сатира - художній прийом, …заснований на різкому,
дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 рік
Сатира - гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства
з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ
у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя,
суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Вікіпедія (укр.)
Тут не просто епіграфи - це визначення. І не обмежився одним, бо намагався знайти міру сатири. І змушений визнати - не знайшов.
Ні, раніше у нас з сатирою у виконанні «Кварталу» було все нормально. Сатира була на своєму місці. Теперішні з поблажливою усмішкою сприймали «Сказочную Русь» та інші гострі шпильки на адресу влади, особливо часів Янека. Тим більше, на адресу тих, хто сидів у тюрмі. Сатира на ув’язнену виглядала круто.
А потім щось пішло не так…
Пи.си: У сатири є ще одна дуже неприємна для багатьох властивість. Хто починає огризатися, отримує у багато разів більше - до крові. Ну, як в історії троєкурівського ведмедя з бочкою, нашпигованою цвяхами.
Так що 600 000 тисяч переглядів за дві доби може виявитися не так уже й багато. Тут точно міри немає. Зрештою, ті сюжети, які людям не до вподоби, дивитися не будуть. Не треба давати привід...