Симпатизую людям, які дивляться на світ широко розплющеними очима. Звичайно не в прямому сенсі, витріщившись, а з дитячою цікавістю в душі. Незалежно від віку. Хоч 15, хоч 30 чи 50, чи 80 років. Відповідно, з іронією споглядаю всезнайок. Тих, яким у цьому житті уже все ясно. У яких на будь-яке питання є готова відповідь. Як з такими скучно.
Ну, нехай уже ті, яким у 20-30-40 років усе навкруги сіре і нецікаве відповідно до їхнього виховання чи освіченості, або ж просто тому, що таке вродилося. Але коли таке чуєш від людей, які вважають себе науковцями…
Ейнштейн, Вернадський, Ціолковський і багато-багато інших геніїв брали під сумнів свої ж теорії, намагаючись довести їх, але при цьому давали волю і своїй фантазії, дуже часто незрозумілій для інших. Причому не тільки для звичайних людей, але й свого брата-вченого.
А тут дивишся чи читаєш іноді (що-що, а інформації вистачає) - визнані світила всесвітнього масштабу такого собі не дозволяють: «цього не може бути», «це шарлатанство» і т. ін.
А подумати - які підстави для цього?
Почнемо з далеку. Аж із Всесвіту. Сучасна наука практично одностайна в тому, що він має три основні складові: більш-менш відомий нам матеріальний світ, темна матерія і темна енергія.
При цьому темна енергія складає біля 74 %, хоча про неї зовсім нічого не відомо, немає уявлення навіть на рівні хоч якось обґрунтованих гіпотез. Темна енергія відкрита, як кажуть, на кінчику пера тільки тому, що без неї не можуть відбуватися ті явища, які мають місце у Всесвіті. В першу чергу - його розширення, яке прискорюється.
Темна матерія - майже така ж темна конячка. З тією різницею, що вдалося якось обґрунтувати її наявність і навіть скласти мапу її розміщення у космосі завдяки тому, що вона являється тією субстанцією, навкруг якої концентрувалася відома нам матерія. Ось практично і все. І складає вона 24 %. Але що вона собою являє - поки що неясно.
Отже, на більш-менш відомий нам матеріальний світ залишається аж 3 відсотки!!! І це при умові, що за темною енергією згодом не знайдуть ще чогось більш впливового у вселенському масштабі, що дуже можливо.
Таким чином, хоч щось говорити про 97 % відсотків Всесвіту просто немає сенсу, бо сучасна наука про них нічого не знає. Припускати, що це якісь одноманітні субстанції, безглуздо. Бо що вони собою являють, і які там діють закони - невідомо!
Можливо, в них свої мільярди світів, недоступних нашому розумінню зараз і, не виключено, що і в майбутньому. Адже за логікою, може, надто спрощеною, якщо ті сили так чи інакше визначають поведінку нашого матеріального світу, то чому їм самим не мати більш високий рівень організації?!
То будемо виходити з того, що є - усього три відсотки доступні сьогодні людству для спостерігання та дослідження. Це все - від мільярдів-мільярдів галактик з зірками, планетами, туманностями і т. ін. до таємниць мікросвіту.
Але ж скільки ще невідомо з цих трьох відсотків?! Ось тільки деякі питання в різних галузях пізнання, що на слуху (а насправді - їх ще тисячі!):
У астрофізиці - загадки Великого вибуху, природа темних дір...
У фізиці - проблема неузгодженості класичної і квантової фізики, тобто основних законів, які лежать у основі пізнання навколишнього світу!
Таємниці живої клітини. Тут фантастичні досягнення. А скільки ще невідомого?!
У фізіології та психології - загадки інтелекту, підсвідомості, надздібностей і надможливостей людини, таїна смерті…
Та навіть кинемо оком навкруг себе. Зелені дерева, кущі, трава. У озерах та морях водорості. Знаємо, що вони всі (і ми, дякуючи їм) живуть завдяки фотосинтезу. Це основа життя на Землі. Але таємниця самого фотосинтезу ще вченим не відкрилася! Описати його механізм, не кажучи вже про моделювання, поки що неможливо!
А наукові теорії багатомірності всесвіту, а тонко-матеріальні світи, а непізнані явища, а археологічні знахідки, що не мають розумного на сьогодні пояснення. А походження життя і його різновиди у всесвіті… І далі, і далі, і далі…
Майже за кожним новим фундаментальним науковим відкриттям постає розгалужене дерево нових питань, ще більш цікавих і дивних.
І все це поки що невідоме треба відняти від тих 3 відсотків!!! Що відомого залишається на розумника-всезнайку??? Один відсоток чи ще й того менше?! І з цієї позиції можна судити про світ, про те, що може бути, а що ні??? Так ще й, як правило, із своєї вузько спеціалізованої області. Оце вже дійсно маячня.
Важко, тим більше, основному загалу, оцінити звершення науки, особливо за останнє сторіччя. Вони грандіозні в різних галузях. Відкрились такі таємниці, про які людство зовсім недавно ще й гадки не мало. Іноді навіть недоступні для розуміння людям, які не мають до них безпосереднього професійного відношення.
Але при цьому мене завжди вражала актуальність слів Сократа, що дійшли до нас з далекої давнини: «Я знаю, що я нічого не знаю. А інші навіть цього на знають!»