Як Петрові шибки побили

Aug 21, 2013 20:44


За мотивами відгуків у інеті та ЗМІюшнику щодо пробного каменю економічної агресії Раші проти України
Біля під’їзду «Швидка».
На балконі стоїть Петро у майці, спортивних штанях та шльопках і реве, мов бугай, на весь світ:
- Шо ж це діється? Вікно каменюкою розбили! Каменюка попала дружині в голову, відскочила в каструлю з гарячим борщем!  Той вихлюпнув і обшпарив малого!
Під вікнами не менший шум і ґвалт.
Чути крики «Що ж це таке?», «Це що, війна?», «Викликайте міліцію!», «Тут міліція не допоможе, треба в ООН звертатися!».
Але чутна і інша тональність. «Подумаешь, окно разбили. Орут, как резанные», «Так скоро и в морду не дашь, и не пошлешь! Чистоплюи долбанные!».
Коротше, базар.

І раптом по сусідству з Петром виходить на свій балкон його сусід і (от дар у чоловіка!) починає говорити так тихенько і розсудливо, але і Петро, і весь натовп повільно вщухають. І всі чують тільки Петрового сусіда:
- Какая война? Ну, хорошо, два великовозрастных болвана, два Витьки из нашего дома со своими шоблами, и Вовка из соседнего со своей шпаной выясняют все между собой, кто круче. Ну, бросили камешек, разбили стеклышко - о чем шуметь? Какая ООН? Больше не бросают? Нет, уже никто ничего не бросает. Расслабьтесь! Вон солнышко светит, по телевизору подбирают невест для очередного жеребца. А вы… Милицию… Нашли, кого звать!..

Петро стовпіє.
-         Так то Вітьки с Вовкою?
-         Ну!
-         А я думав, шо щось серйозне…
-         Ну…

Натовп почав замовкати, але ще чутно були окремі слова: «вони розбираються, а нам терпи», «піймати та морду натовкти», «а в тому під’їзді також вікна чи били, чи ледь не побили» та подібне. Хтось настирний не вгавав: «Казали, що Вовка збирається навіть підпалити весь наш будинок», але на це ніхто вже не звертав уваги.

Всі розходяться, гул стихає.
Виходить бригада «швидкої», машина від’їжджає.
Похнюпившись, йдуть по домівках. І нікому вже не цікаво, як якісь міцні хлопці носять з фургончику захисного кольору до підвалу крайнього під’їзду якісь каністри.

А через розбиті шибки ще чутно стихаючий рокіт Петрового голосу:
- Яке там вікно ремонтувати? До зими не змерзнеш! Голову перев’язали? Тями вистачить нового борщу зварити? Так вари! А ти чого хничеш? Не треба голишем по кухні вештати! Тут у дядьків серйозні справи, а у нього попочка болить! Намазали мазькою? От і мовчи, як розумні люди радять! Ех, селюки! Темнота!...

економічний тиск, стадный инстинкт, Мутний союз, Украина-Россия, провокація, свавілля, достоинство

Previous post Next post
Up