Київське старообрядництво: екуменізм вчинків. Поки так...
Учора завдяки широким контактам пані Людмили Филипович я разом з студентами НаУКМА уперше у житті зустрівся з старообрядницьким священиком Олексієм (Комендантовим) і прослухав його историко-богословську лекцію. Що сказати? «Чутьо» журналіста підказує, що старообрядництво - це один цікавий своєю історією колір, що знаходиться на релігійній палітрі і до якого потрібно - заради балансу позицій - час від часу звертатись. З іншого боку, будучи вірним протестантської церкви, я не міг не звернути увагу на дві - три ідеї, якими поділився отець Олексій.
По-перше, цей священнослужитель похвалявся історією. Цікаво, що сучасна людина (тим більше та, що має вищу освіту) звикла розуміти поділ церков як поділ ідейний, богословський. Отець Олексій на (порівняно з спілкуванням з київським язичником Андрієм Матяшем) не-провокативні питання щодо відмінності від Православної церкви від старообрядницьких відповідав доволі цікаво: в нас все історичніше, в нас все суворіше. Звичайно, це однобокий висновок, але саме це відклалось у пам′ять. Мабуть, старообрядництво потребує, на моє переконання, більшого. Їм є чим гордитись: вони яскраво говорили про пріоритет Божого над царським. За що були покарані. Протестантским молодцам урок.
По-друге, цей священнослужитель на свій лад розумів екуменізм . Я вже до болі у костях, як і більшість світських релігіє знавців, звик до маркування сучасних протестантів наклейкою «секта». Але в отця Олексія цей ярлик містить ГМО: по-перше, він відноситься до своїх конкурентів- «безпопівців» так само, як до секти. Причина - відсутність ієрархії, що ідентифікує секту сектою. Тому протестанти, сповідуючи священство кожного, на основі 1 послання Петра, так само є сектою. Я запитав: «А якщо протестанти раптом погодяться на формальне відновлення єрархії?». Його не проведеш: відновлення ієрархії можливе тільки при включенні до Апостольської церкви, а це - апостольська спадкоємність, сіль на рану Лютера і Кальвіна.
Але до кожного сектанта отець Олексій відноситься як до людини, якій потрібно приділити увагу та час. Мій висновок: він екуменіст у практичній площині, проте ідейно він залишається віруючим у extra ecclesiam (старообрядницької та православної) nulla sallum est.
Тому, п’ючи каву в оселі отця Олексія, не треба думати, що він вірить у Ваше спасіння. Хоча, чесно говорячи, впевненість православних (старо - і младо -) у своєму спасінні - дуже слизька тема….
По-перше, цей священнослужитель похвалявся історією. Цікаво, що сучасна людина (тим більше та, що має вищу освіту) звикла розуміти поділ церков як поділ ідейний, богословський. Отець Олексій на (порівняно з спілкуванням з київським язичником Андрієм Матяшем) не-провокативні питання щодо відмінності від Православної церкви від старообрядницьких відповідав доволі цікаво: в нас все історичніше, в нас все суворіше. Звичайно, це однобокий висновок, але саме це відклалось у пам′ять. Мабуть, старообрядництво потребує, на моє переконання, більшого. Їм є чим гордитись: вони яскраво говорили про пріоритет Божого над царським. За що були покарані. Протестантским молодцам урок.
По-друге, цей священнослужитель на свій лад розумів екуменізм . Я вже до болі у костях, як і більшість світських релігіє знавців, звик до маркування сучасних протестантів наклейкою «секта». Але в отця Олексія цей ярлик містить ГМО: по-перше, він відноситься до своїх конкурентів- «безпопівців» так само, як до секти. Причина - відсутність ієрархії, що ідентифікує секту сектою. Тому протестанти, сповідуючи священство кожного, на основі 1 послання Петра, так само є сектою. Я запитав: «А якщо протестанти раптом погодяться на формальне відновлення єрархії?». Його не проведеш: відновлення ієрархії можливе тільки при включенні до Апостольської церкви, а це - апостольська спадкоємність, сіль на рану Лютера і Кальвіна.
Але до кожного сектанта отець Олексій відноситься як до людини, якій потрібно приділити увагу та час. Мій висновок: він екуменіст у практичній площині, проте ідейно він залишається віруючим у extra ecclesiam (старообрядницької та православної) nulla sallum est.
Тому, п’ючи каву в оселі отця Олексія, не треба думати, що він вірить у Ваше спасіння. Хоча, чесно говорячи, впевненість православних (старо - і младо -) у своєму спасінні - дуже слизька тема….