Вже віддавна хочу собі купити Lego Mindstorms (ще з того часу коли вперше почав вивчати LabVIEW), але завжди зупиняє ряд моментів. Одним з таких моментів, звісно, є ціна: погодьтеся, $350 - трохи велика купа грошей за іграшку. Втім, Lego Mindstorms це далеко не просто іграшка, і тут ми підходимо до другого моменту.

Програмувати роботів Mindstorms ( Read more... )

У одній з попередніх публікацій я розповідав про те, як зробити на LabVIEW простенький сервер часу - програму, що повідомлятиме під’єднаному на заданий порт клієнту поточну дату та годину. Не буду стверджувати, що ця штука комусь реально знадобиться, але для вивчення принципів роботи з мережею у LabVIEW згодиться. Тому у цьому уроці ми зробимо ( Read more... )

Давним-давно у далекій-далекій галактиці, я писав як зробити простеньку клієнт-серверну програму на Java, що працюватиме як “сервер часу” - тобто при заході юзера за певною адресою у веб-переглядачі видаватиме йому інформацію про поточний час на сервері. Сьогодні зранку потратив кілька хвилин аби написати щось подібне на LabVIEW.


( Read more... )

Дискретизація експериментальних даних - тема однієї із лабораторних робіт, які виконують наші студенти. Виконують переважно вручну (на листочку у клітинку), чим мене страшно шокують, бо я чогось вірив, що живу у XXI столітті…

Зробити програму, здатну самостійно здійснити дискретизацію, чогось не пробував ніхто (навіть кращі з кращих обмежувалися ( Read more... )

Сьогодні, у всеукраїнський день працівників стандартизації та метрології буквально у двох словах розповім про досить специфічну, але корисну для студентів-метрологів (і не лише студентів, та не тільки метрологів) палітру функцій LabVIEW, яка називається  ”Probability and Statistics” (“Імовірність та Статистика”).

Захована вона досить далеко, але ( Read more... )

Як на мене, однією з проблем сучасної освіти є використання дещо неактуальної інформації, в результаті чого студенти порою просто не розуміють яким чином працює та чи інша фіча. Елементарний приклад: програмування. Для більшості нефахівців (тобто студентів, які, хоч і навчаються за технічним спрямуванням, та не є мають стати програмістами) шкільна ( Read more... )

Сучасні студенти проводять так багато часу у соціальних мережах, що дехто вже практично забув про існування “великого інтернету”. В соціальних мережах спілкуються, слухають музику, дивляться відео, грають в ігри, заробляють гроші, здійснюють покупки і обмінюються інформацією, що має стосунок до навчання. Попри всі переваги соціальних мереж, там ( Read more... )

Переважна більшість студентів у ВНЗ вивчають програмування на прикладі застарілого вже Turbo Pascal 7.0, тому не мають практично жодного уявлення ні про багатозадачність операційної системи, ані про об’єктно-орієнтоване прогамування (хоча те ж ООП у турбо-паскалі реалізовано). З одного боку це зрозуміло: інженер-непрограміст повинен мати загальне ( Read more... )

Як наслідок курсу на використання виключно легального програмного забезпечення (який я, між іншим, без жодної іронії підтримую), на кафедрі ІВТ комп’ютери у лабораторіях повільно, але невпинно переходять під роботу з операційною системою Linux. Про переваги і недоліки Linux можна сперечатися дуже довго, але факт залишається фактом: грошей у державі ( Read more... )