На вихід!
Ось прийшов час моїм етюдам вже вималюватися на сторінках «живого журналу». Побували вже ці мої художні викраплення і на сторінках vkontakte, і на листках ЖЖурналу мого колєги ostap_lviv .
Зустрічайте. Перший - на вихід.
you can leave your hat on ...
В куточку темної кімнати з повітря виткалася білокудра мрія, легенька, чиста, практично прозора. З кожним складом хрому Джо Кокера дівчина наповнювалася барвами та пристрастю. Все так й вирувало в тлінному світлі екрану ноутбука - музика наповнювала кожну частинку Його. Вібрації гуділи всюди: на стінах - концентричними веселковими кругами, на підлозі - синусоїдальними площинами паркету, на стелі - ледь помітними тріщинами. А дівчина... Її тіло вигиналося в такт разом з поліголоссям звукових хвиль - щось прадавнє та загадкове було в цьому танці. Волосся - ніжне та повітряне - пестилось на шовкових плечах та грудях жіночого тіла під промінням сяйва, що розходилось з усіх точок кімнати. Мить і - білі струни в ритмі танцю різко здіймалися вгору і повільно спадали вниз, незграбно накриваючи лице, шию, плечі, груди... Складки на тілі то розгладжувались, то знов стягувались... суглоби випиналися на шкірі та знов занурювалися в тканину... пальці дерли повітря, залишаючи невидимі шрами, які рвучко затягувалися... стегна вимальовували дивовижні овали, які описували ніжно огортали дівочий стан... ноги порізно вслід за стегнами невпинно в місці свого єднання манили чоловіче начало, видаючи беззахисніть... гладенькі литки здригалися, стягуючи шкіру на згині ніг... мягкі пучки пальців та п'ят подушечками вимальовували завивисті візерунки на підлозі...
На зближаючись з Ним, дівчина вела магічний танець, й своїм тілесними чарами заставляли все навкруги екзальтувати: всі предмети зникали в мареві, зливаючись в єдине, втрачаючи просторову форму та зміст. Вже не було ані часу, ані простору. Був тільки танець - субстанція пристрасті та музики. Кімната звужувалась до неіснуючих розмірів, сходилась в точку й зникала в Його очах, наче в чорній дірі. Й тільки лишились: Він, Вона та Танець...
Він... Вона та її шалений Танець... Поза будь-якими умовностями, часовими, моральними та просторовими рамками. По ту стор... сторон... сторону... Добра й Зла... поволі втративши все, окрім Танцю, був Він і була Вона.
...повне блаженство та гармонія - Нірвана наповнивала Все, розчинивши Його, Її та Танець в своїй вічній пустоті та повноті Життя.
Абсолютний Стан.
Абсолют.
4:10
Joe Cocker - You Can Leave Your Hat On
...
Зустрічайте. Перший - на вихід.
you can leave your hat on ...
В куточку темної кімнати з повітря виткалася білокудра мрія, легенька, чиста, практично прозора. З кожним складом хрому Джо Кокера дівчина наповнювалася барвами та пристрастю. Все так й вирувало в тлінному світлі екрану ноутбука - музика наповнювала кожну частинку Його. Вібрації гуділи всюди: на стінах - концентричними веселковими кругами, на підлозі - синусоїдальними площинами паркету, на стелі - ледь помітними тріщинами. А дівчина... Її тіло вигиналося в такт разом з поліголоссям звукових хвиль - щось прадавнє та загадкове було в цьому танці. Волосся - ніжне та повітряне - пестилось на шовкових плечах та грудях жіночого тіла під промінням сяйва, що розходилось з усіх точок кімнати. Мить і - білі струни в ритмі танцю різко здіймалися вгору і повільно спадали вниз, незграбно накриваючи лице, шию, плечі, груди... Складки на тілі то розгладжувались, то знов стягувались... суглоби випиналися на шкірі та знов занурювалися в тканину... пальці дерли повітря, залишаючи невидимі шрами, які рвучко затягувалися... стегна вимальовували дивовижні овали, які описували ніжно огортали дівочий стан... ноги порізно вслід за стегнами невпинно в місці свого єднання манили чоловіче начало, видаючи беззахисніть... гладенькі литки здригалися, стягуючи шкіру на згині ніг... мягкі пучки пальців та п'ят подушечками вимальовували завивисті візерунки на підлозі...
На зближаючись з Ним, дівчина вела магічний танець, й своїм тілесними чарами заставляли все навкруги екзальтувати: всі предмети зникали в мареві, зливаючись в єдине, втрачаючи просторову форму та зміст. Вже не було ані часу, ані простору. Був тільки танець - субстанція пристрасті та музики. Кімната звужувалась до неіснуючих розмірів, сходилась в точку й зникала в Його очах, наче в чорній дірі. Й тільки лишились: Він, Вона та Танець...
Він... Вона та її шалений Танець... Поза будь-якими умовностями, часовими, моральними та просторовими рамками. По ту стор... сторон... сторону... Добра й Зла... поволі втративши все, окрім Танцю, був Він і була Вона.
...повне блаженство та гармонія - Нірвана наповнивала Все, розчинивши Його, Її та Танець в своїй вічній пустоті та повноті Життя.
Абсолютний Стан.
Абсолют.
4:10
Joe Cocker - You Can Leave Your Hat On
...