така собі трагікомічна інтерпретація Гамлета. до нього так само приходить привид покійного батька у капітанській формі, мати збирається одружитися із дядьком і помста. тільки у Шекспіра героя ведуть обставини, тут таки він їх створює. тим більше, від нічого робити, лишаючись осторонь, спостерігаючи, маніпулює людьми. образ дуже сильний у драматургії, проте ніколи мені не подобався. Гамлет видається мені людиною, у якої єдина ціль у житті - це постраждати. за межами відповідних обставин їй не комфортно. так само у Серебреннікова він не викликає симпатії чи жалю. ба, більше він надміру не приємний. 30-річний, але не зрілий хлопчик, який не знає, що він робить у цьому світі. розумний, але його нічогісінько не цікавить і не захоплює. начебто не має емоцій. і розважається, насміхаючись над іншими.
прекрасний гротеск. я сміялася і плакала. смішнючі сцени, вдалі символи, образи. Серебренніков постібався на славу. спершу не могла відійти від епізоду рекострукції вбивства дівчини у біо-туалеті героєм Марата Башарова. потім монолог дівчини Валі-Гамлета під час стимуляції йому туйвоно:). далі прекрасна Ахеджакова у ролі офіціантки-гейші. і блискучий 10-хвилинний монолог Віталія Хаєва про етат суровий мір, і дибілів навколо. він, людина звичаїв попереднього покоління, повністю безпорадний у новій системі координат.
Серебренніков поки шо мій улюблений сучасний російський режисер.
Click to view
п.с. тепер маю непереборне бажання якось втрапити на постановку п'єси Преснякових, за якою зняли цю стрічку.