мужчіна-мічьта=)
вчора в Могилянці була зустріч зі Славком Вакарчуком. дві години дурнуватих запитань наших псевдоінтіліктуальних студентів і доволі толерантних на те відповідей Славка. на його місці, я б половину тих придурків повбивала=) але сиділа собі в проході на паркеті (бо ж ніде було яблуку впасти) і зачаровано дивилася на цього найгарнішого чоловіка з усіх чоловіків, і слухала його мудрого і впевненого. звісно, можете мене звинувачувати у великій бабській заангажованості, але захоплююся ним і як людиною та неймовірно талановитим музикантом)
(майже дослівні цитати:)
"писав би пісні, навіть, якби їх ніхто не слухав. я ніколи не приховував того, що пишу для себе"
він вважає, що творчість людини цікава тоді, коли художник розповідає про себе, а не переслідує якісь високі цілі, бо тоді воно пишеться, наче на замовлення.
"важливо зрозуміти, яка твоя правда. це ще називають мати Бога в собі. бути цілісним. інакше людина кидатиметься у різні сторони, сумніватиметься і нічого у неї не виходитиме."
впевнений у собі, сильний. Славко каже, шо найважливіше тупо йти вперед своїм шляхом. сам зрозумів, що хоче займатися музикою на 4 курсі універу. хтось закинув: а якшо ше досі не знайшов себе? він: значить погано шукали. шукайте і знайдете)
"думаю, завдяки інтернету через 50 років усе зміниться. двосторонні зв"язки у спілкуванні матимуть інакший вигляд. от гляньте на музику, ше моє покоління може сказати, хто у музиці був найнайнай у певний момент. наприклад, Бітлз так довго були загальними улюбленцями. а сьогодні тисяці зірок, немає одного конкретного, хто б затримався на вершині довго. хіба починав раніше як RHCP, а не в останні роки. і це не тому що зараз менше талановитих музикантів. просто є інтернет. одним лайком на ФБ ти робиш їх популярними. завтра буде хтось інший."
- фізик))
ну, й на кінець він акапельльно виконав "Ой чий то кінь стоїть?". прекрасно!!!