Optimum tactics: голландське піхотне формування ІІ
Продовження попереднього допису про тактику голландської піхоти.
Зрозуміло, що коли ми говоримо про тактичну формацію армії - ми маємо на увазі якусь абстрактну модель, в якій розглянуто основу, тобто принципи побудови пікінерів і розміщення стрілків, їх кількість, глибина і ширина формації. В випадку, коли ми можемо точно описати живий сформований батальйон, ми бачимо деяку невідповідність між теорією (10 шеренг) та фактом (8-12 шеренг). Цим не варто переживати, адже теорія на те й теорія, щоб говорити про абстрактні моделі. Тим не менш, є певний зв'язок між теоретичними напрацюваннями тактики та фактичними її змінами. Подібних описів фактичного бойового порядку батальйону вкрай мало, наприклад по інших арміях подібного детального опису я взагалі не зустрічав.
Подальшою розробкою графа Іоганна Нассау-Зігенського у 1598 році був ще менший батальйон, чисельністю в 550 солдат. З них 250 пікінерів, 200 аркебузирів та 100 мушкетерів 15, с. 178. В цьому батальйоні можна побачити кількість рот - 5. У своїй роботі «The Principles of the Art Militarie» Генрі Гексем згадує, що батальйон формувало чотири чи п’ять рот 6, с. 36. За традицією, кількість рот у тактичній одиниці зображували або намагались зобразити на гравюрах, картинах чи схемах максимально точно, таку кількість завжди видно по кількості ротних знамен, які в усіх арміях знаходились в центрі пікінерного центру-ескадрону. Кожна рота складалась з 110 солдат, а саме 50 пікінерів, 20 мушкетерів і 40 аркебузирів. 15, с. 475
Зі схеми бачимо, що стрілки розміщені в 6 блоків по 50 солдат (5 по фронту і 10 в глибину). Мушкетерні блоки (дивізіони) біля пікінерного центру, аркебузири по краях батальйону. Між блоками наявні проходи. Пікінери в центрі в суцільному порядку.
Описаний вище батальйон стане основою подальших теоретичних розробок і видозмін у голландській армії. Відомий фламандський математик, інженер, який був особистим радником Моріца Нассау - Сімон Стевін (Simon Stevin) на основі схем Іоганна Нассау зобразив піхотний голландський батальйон, у якому відсутні аркебузири, з чого можемо визначити, що схема датується близько 1605 року. Тактичне формування Сімон Стевін називає battaillion. Валлхаузен (Примітка 10) також називає тактичне формування bataillon і згадує, що голландці шикували свій батальйон широким фронтом при глибині в 10 шеренг 17, с. 193. Біллон (Примітка 11) також називає тактичне формування bataillon. Однак, Гексем (Henry Hexham) йменує його devision3, с. 19. Де Гон (Johan Le-Hon) (Примітка 12) батальйони називає troupen 7
Зі схеми батальйону Сімона Стевіна ми не можемо сказати про кількість рот, які формували сам батальйон, але знаємо що чисельність його складала 490 солдат, в тому числі: 250 пікінерів вишикуваних в центральний блок, по фронту в 25 солдат, в глибину 10 солдат; 240 мушкетерів в 6 блоках порівну по флангах, кожен блок 4 солдати по фронту і 10 в глибину (40 солдат). Розміри батальйону, які можна бачити складають: загальна ширина 183 фути, загальна глибина 30 футів. Ширина пікінерного центру 75 футів і кожного крила 54 фути. Між блоками мушкетерів наявні проходи кожен по 6 футів (про них ми будемо говорити в описі стрілкової тактики голландців). На кожного солдата передбачено простір у 3 фути як в ширину так і в глибину. Порівнюючи батальйони Іоганна Нассау та Сімона Стевіна кидається в око зменшення розмірів стрілкових блоків: з 50 до 40 солдат, що відбулось за рахунок зниження ширини фронту кожного блоку. В той же час, шикування пікінерів залишилось таким самим 5 блоків по 50 солдат, з чого можемо припустити про 5-ти ротний склад батальйону. Необхідність формувати невеликі підрозділи у три ешелони зумовлювала вищі вимоги до їх розташування. Вказані батальйони для битви формувались парами в кожному ешелоні. При чому, між батальйонами першого ешелону відстань складала 100 футів, батальйони другого ешелону було розміщено на 300 футів позаду першого ешелону, і батальйони третього ешелону стояли на 600 футів позаду другого ешелону. Відстані між ешелонами в 300 футів між 1 і 2 ешелонами та 600 футів між другим і третім - передбачали, що якщо перший ешелон буде розбитий, то він зможе відійти в простір між другим і третім ешелонами і відстань тепер складе між кожним ешелоном по 300 футів. 15, с. 478
Батальйони першого і другого ешелону, могли бути розміщені в одній лінії, при чому, відстань між ними складала б 100 футів. Два батальйони першого ешелону, два другого і два третього ешелону утворювали бригаду (briguaden) (Примітка 13)
Іншою формою розміщення пари батальйонів була така, в якій стрілки стояли по флангах не батальйону, а по флангах пари батальйонів.
Подальші зміни в шикуванні голландського батальйону стались після 1609 року, коли укладення «дванадцятирічного перемир’я» з Іспанією дозволило зайнятись подальшими тактичними реформами. Під час війни за Юліх-Клевський спадок (1609-1610) тактичне формування було змінено. Щоб подолати слабкість піхотної формації проти кавалерії батальйони шикувались, як і раніше, парами, але тепер мушкетери розмішувались не по флангах пікінерного центру, а позаду нього на відстані 50 футів. Під час перестрілки мушкетери повинні, в такому випадку, утворити замкнуту лінію перед пікінерами. 9, с. 111
Схема із спареними батальйонами була досить гнучкою і дозволяла розміщувати разом батальйони у кількості не два, а три. Так, як показано на наступній схемі Сімона Стевіна.
Як бачимо, на ордер баталіях голландських військ піхота здебільшого формувалась у три бригади названі справа на ліво Avanguarde - Bataille - Ariereguarde. Кожна бригада складалась у три окремих ешелони. Але, у Тридцятилітню війну термін бригада було застосовано для позначення тактичного об’єднання кількох слабких полків в одну тактичну формацію, яка по суті була єдиним батальйоном 6, с. 15 (саме використання терміну є, ймовірно, результатом шведського впливу) із об’єднаними з кількох полків пікінерним центром та стрілковими крилами. Ордер-баталія, при цьому, складалась лише з двох ешелонів, а не з трьох, як було у голландців. Таку бойову диспозицію військ можна спостерігати в другій половині війни у всіх арміях.
В голландській армії батальйон теоретичної сили в 500 солдат зберігся до середини 17 століття, змінювалась лише загальна ордер баталія. 6
Далі буде...
Зрозуміло, що коли ми говоримо про тактичну формацію армії - ми маємо на увазі якусь абстрактну модель, в якій розглянуто основу, тобто принципи побудови пікінерів і розміщення стрілків, їх кількість, глибина і ширина формації. В випадку, коли ми можемо точно описати живий сформований батальйон, ми бачимо деяку невідповідність між теорією (10 шеренг) та фактом (8-12 шеренг). Цим не варто переживати, адже теорія на те й теорія, щоб говорити про абстрактні моделі. Тим не менш, є певний зв'язок між теоретичними напрацюваннями тактики та фактичними її змінами. Подібних описів фактичного бойового порядку батальйону вкрай мало, наприклад по інших арміях подібного детального опису я взагалі не зустрічав.
Подальшою розробкою графа Іоганна Нассау-Зігенського у 1598 році був ще менший батальйон, чисельністю в 550 солдат. З них 250 пікінерів, 200 аркебузирів та 100 мушкетерів 15, с. 178. В цьому батальйоні можна побачити кількість рот - 5. У своїй роботі «The Principles of the Art Militarie» Генрі Гексем згадує, що батальйон формувало чотири чи п’ять рот 6, с. 36. За традицією, кількість рот у тактичній одиниці зображували або намагались зобразити на гравюрах, картинах чи схемах максимально точно, таку кількість завжди видно по кількості ротних знамен, які в усіх арміях знаходились в центрі пікінерного центру-ескадрону. Кожна рота складалась з 110 солдат, а саме 50 пікінерів, 20 мушкетерів і 40 аркебузирів. 15, с. 475
Зі схеми бачимо, що стрілки розміщені в 6 блоків по 50 солдат (5 по фронту і 10 в глибину). Мушкетерні блоки (дивізіони) біля пікінерного центру, аркебузири по краях батальйону. Між блоками наявні проходи. Пікінери в центрі в суцільному порядку.
Описаний вище батальйон стане основою подальших теоретичних розробок і видозмін у голландській армії. Відомий фламандський математик, інженер, який був особистим радником Моріца Нассау - Сімон Стевін (Simon Stevin) на основі схем Іоганна Нассау зобразив піхотний голландський батальйон, у якому відсутні аркебузири, з чого можемо визначити, що схема датується близько 1605 року. Тактичне формування Сімон Стевін називає battaillion. Валлхаузен (Примітка 10) також називає тактичне формування bataillon і згадує, що голландці шикували свій батальйон широким фронтом при глибині в 10 шеренг 17, с. 193. Біллон (Примітка 11) також називає тактичне формування bataillon. Однак, Гексем (Henry Hexham) йменує його devision3, с. 19. Де Гон (Johan Le-Hon) (Примітка 12) батальйони називає troupen 7
Зі схеми батальйону Сімона Стевіна ми не можемо сказати про кількість рот, які формували сам батальйон, але знаємо що чисельність його складала 490 солдат, в тому числі: 250 пікінерів вишикуваних в центральний блок, по фронту в 25 солдат, в глибину 10 солдат; 240 мушкетерів в 6 блоках порівну по флангах, кожен блок 4 солдати по фронту і 10 в глибину (40 солдат). Розміри батальйону, які можна бачити складають: загальна ширина 183 фути, загальна глибина 30 футів. Ширина пікінерного центру 75 футів і кожного крила 54 фути. Між блоками мушкетерів наявні проходи кожен по 6 футів (про них ми будемо говорити в описі стрілкової тактики голландців). На кожного солдата передбачено простір у 3 фути як в ширину так і в глибину. Порівнюючи батальйони Іоганна Нассау та Сімона Стевіна кидається в око зменшення розмірів стрілкових блоків: з 50 до 40 солдат, що відбулось за рахунок зниження ширини фронту кожного блоку. В той же час, шикування пікінерів залишилось таким самим 5 блоків по 50 солдат, з чого можемо припустити про 5-ти ротний склад батальйону. Необхідність формувати невеликі підрозділи у три ешелони зумовлювала вищі вимоги до їх розташування. Вказані батальйони для битви формувались парами в кожному ешелоні. При чому, між батальйонами першого ешелону відстань складала 100 футів, батальйони другого ешелону було розміщено на 300 футів позаду першого ешелону, і батальйони третього ешелону стояли на 600 футів позаду другого ешелону. Відстані між ешелонами в 300 футів між 1 і 2 ешелонами та 600 футів між другим і третім - передбачали, що якщо перший ешелон буде розбитий, то він зможе відійти в простір між другим і третім ешелонами і відстань тепер складе між кожним ешелоном по 300 футів. 15, с. 478
Батальйони першого і другого ешелону, могли бути розміщені в одній лінії, при чому, відстань між ними складала б 100 футів. Два батальйони першого ешелону, два другого і два третього ешелону утворювали бригаду (briguaden) (Примітка 13)
Іншою формою розміщення пари батальйонів була така, в якій стрілки стояли по флангах не батальйону, а по флангах пари батальйонів.
Подальші зміни в шикуванні голландського батальйону стались після 1609 року, коли укладення «дванадцятирічного перемир’я» з Іспанією дозволило зайнятись подальшими тактичними реформами. Під час війни за Юліх-Клевський спадок (1609-1610) тактичне формування було змінено. Щоб подолати слабкість піхотної формації проти кавалерії батальйони шикувались, як і раніше, парами, але тепер мушкетери розмішувались не по флангах пікінерного центру, а позаду нього на відстані 50 футів. Під час перестрілки мушкетери повинні, в такому випадку, утворити замкнуту лінію перед пікінерами. 9, с. 111
Схема із спареними батальйонами була досить гнучкою і дозволяла розміщувати разом батальйони у кількості не два, а три. Так, як показано на наступній схемі Сімона Стевіна.
Як бачимо, на ордер баталіях голландських військ піхота здебільшого формувалась у три бригади названі справа на ліво Avanguarde - Bataille - Ariereguarde. Кожна бригада складалась у три окремих ешелони. Але, у Тридцятилітню війну термін бригада було застосовано для позначення тактичного об’єднання кількох слабких полків в одну тактичну формацію, яка по суті була єдиним батальйоном 6, с. 15 (саме використання терміну є, ймовірно, результатом шведського впливу) із об’єднаними з кількох полків пікінерним центром та стрілковими крилами. Ордер-баталія, при цьому, складалась лише з двох ешелонів, а не з трьох, як було у голландців. Таку бойову диспозицію військ можна спостерігати в другій половині війни у всіх арміях.
В голландській армії батальйон теоретичної сили в 500 солдат зберігся до середини 17 століття, змінювалась лише загальна ордер баталія. 6
Далі буде...