Бесарабія-2011. Ізмаїл
Дунай в Ізмаїлі
Діарама про подвиги Суворова
Покровський собор
Суворов Алєксандр Васільєвіч
Малчащіє орудія...
Непоганий особнячок
Об'єкт ЮНЕСКО під Ізмаїлом: південне закінчення дуги Струве
Золотом бликов на солнце играя,
Катятся синие волны Дуная,
В кронах акаций и лип утопая,
В воды Дуная глядит Измаил…
Після древнього Білорода - близько півтори години і ми потрапляємо в славне Ізмаїл "місто-сам-собі-герой".
Всього близько 150 км, але з +22 потрапляємо у +15: мерзнемо, ловимо дубак, перевдягаємось на ходу - і гайда.
Штурм тутешньої турецької фортеці, переважно силами українських козаків-чорноморців, прославив у віках військовий талант російського полководця Олександра Суворова. У центральному сквері, на бульварі свого імені, біля Покровського собору (1822-36 рр.), підозріло схожого на Казанський у Петербурзі, бронзовий А.В. Суворов на коні демонструє приїжджим свою модну треуґолку.
Залишки турецьких укріплень, характеризувалися сучасниками як «фортеця без слабких місць», їдемо шукати біля моря, де зараз міський пляж. Залишків геть трохи - за умовами Паризького договору 1856 року кам'яні бастіони були підірвані, вали розриті, рови закопані. Потрапивши на територію через залишки Кілійських воріт, прогулюємося повз двох старовинних церков над височенним урвищем, милуючись панорамою широченного Дунаю.
Прямо над пляжем виднієцця купол мечеті - це єдина споруда турецького періоду, що збереглася. Усередині створена діорама «Штурм Ізмаїлу А.В. Суворовим». Мабуть, запізно ми підійшли, - ворота вже закриті. ((
Ось і заруба на майбутнє
Далі - Кілія і Вилкове
* * *