Сьогодні - Louis XIV
Dei Gratia Franciae et Navarrae Rex
Луї (Людовик) XIV (Louis XIV) - французький король, який правив Францією з 1643 по 1715 роки. Отримав при народженні ім'я Луї-Дьйодонне («Богоданий», фр. - Louis-Dieudonné), відомий також як «король-дитя», а потім - «король-сонце». Його батьками були Луї XIII та Анна Австрійська.
Він правив країною найдовше з усіх відомих історії європейських монархів - 72 роки. Слід, правда, визнати, що він заступив на престол малолітнім, тому управління державою перейшло до рук його матері і кардинала Мазаріні. До 1661 країною фактично керував кардинал Джуліо Мазаріні, але пізніше Луї отримав абсолютну владу, дотримуючись сформульованого ним кредо: «Держава - це я». Під час свого правління він вів кілька невдалих воєн 1667-1668, 1672-1678, 1688-1697 і 1701-1713 (Війна за іспанську спадщину) проти різних європейських альянсів, які завжди включали Англію і Нідерланди.
У молодості Луї пережив війни Фронди (а це досить непрості часи!), у результаті чого став переконаним прихильником принципу абсолютної монархії і божественного права королів. І тому його кредо «Держава - це я» - підсумок такого правління.
Царювання Луї XIV де Бурбона увійшло в історію як Велике Століття. Це був час значною консолідації єдності Франції, її військової могутності, політичної ваги й інтелектуального престижу, а також розквіту культури. Але разом з цим постійні війни, які вів Людовик, вимагали високих податків і розоряли країну, а скасування віротерпимості призвела до масової еміграції гугенотів з Франції.
Однак Луї не дарма прозвали Король-Сонце. Його дипломатія панувала над усіма європейськими дворами. Його армія була найчисельнішою, найкраще організованою і керованою. Французька нація досягла немислимих висот саме за його царювання - це і досягнення в мистецтві, науках, і в промисловості, і, звісно, у торгівлі.
Версальський двір при Людовіку (саме туди була перенесена королівська резиденція) став предметом заздрості і захоплення майже всіх тогочасних монархів. При дворі був введений суворий етикет, який регламентував усе придворне життя.
Луї XIV до останніх днів життя залишався діяльним, жорстко підтримував придворний етикет і зовнішній вигляд свого «великого століття», яке проте уже починало свій занепад.
Король-Сонце помер 1 вересня 1715 року.
Луї XIV і ми
Найбільше мене ще з дитинства зацікавив Луї XIV через те, що він був важливою дійовою особою у трилогії про мушкетерів Олександра Дюма. В останній книзі трилогії «Віконт де Бражелон» до змови був залучений самозванець (нібито брат-близнюк короля Філіп), яким намагалися замінити Луї.
Існує також багато версій фільму «Залізна маска», заснованого на романі Дюма-батька «Віконт де Бражелон», де Луї грали Вільям Блекуелл, Луї Хейвард, Жан-Франсуа Порон, Річард Чемберлен і навіть Леонардо Ді Капріо.
Луї XIV також постає в образі прекрасного спокусника у фільмі «Анжеліка і король», де його зіграв Жак Тожа (Jacques Toja), також він з'являється у перших двох фільмах кіноепопеї «Анжеліка - маркіза ангелів» і «Розгнівана Анжеліка».
А ще про Луї XIV у Франції поставлений мюзикл «Король Сонце».