Дещо про історію європейської інтеграції. 1100-річний ювілей
Вся наша новітня історія наскрізь пронизана питанням необхідності євроінтеграції України та важливістю цього питання для нас. Проте це питання вирішувадось неодноразово набагато раніше. І вирішувалось досить успішно. Ось один із прикладів.
Рівно 1100 років тому, 2 вересня 911 року князь Олег після успішного походу на Константинополь уклав договір з Візантією. Літопис розповідає, як "іде Олег на греків", взявши з собою союзників - "безліч варяг, і словєн, і чудь, і кривичі, і мері, і деревляни, і радимичі, і поляни, і сєвєряни, і в'ятичі, і хорвати, і дуліби, і тиверці" - і "на конях і на кораблях приде до Царюграду"
И пришел к Царьграду: греки же замкнули Суд, а город затворили. И вышел Олег
на берег, и начал воевать, и много убийств сотворил в окрестностях города
грекам, и разбили множество палат, и церкви пожгли. А тех, кого захватили в
плен, одних иссекли, других замучили, иных же застрелили, а некоторых
побросали в море, и много другого зла сделали русские грекам, как обычно
делают враги.
И повелел Олег своим воинам сделать колеса и поставить на колеса
корабли. И когда подул попутный ветер, подняли они в поле паруса и пошли к
городу. Греки же, увидев это, испугались и сказали, послав к Олегу: "Не губи
города, дадим тебе дань, какую захочешь". И остановил Олег воинов, и вынесли
ему пищу и вино, но не принял его, так как было оно отравлено. И испугались
греки, и сказали: "Это не Олег, но святой Дмитрий, посланный на нас Богом".
И приказал Олег дать дани на 2000 кораблей: по 12 гривен на человека, а было
в каждом корабле по 40 мужей.
И согласились на это греки, и стали греки просить мира, чтобы не воевал
Греческой земли. Олег же, немного отойдя от столицы, начал переговоры о мире
с греческими царями Леоном и Александром и послал к ним в столицу Карла,
Фарлафа, Вермуда, Рулава и Стемида со словами: "Платите мне дань". И сказали
греки: "Что хочешь, дадим тебе". И приказал Олег дать воинам своим на 2000
кораблей по 12 гривен на уключину, а затем дать дань для русских городов:
прежде всего для Киева, затем для Чернигова, для Переяславля, для Полоцка,
для Ростова, для Любеча и для других городов: ибо по этим городам сидят
великие князья, подвластные Олегу. "Когда приходят русские, пусть берут
содержание для послов, сколько хотят; а если придут купцы, пусть берут
месячное на 6 месяцев: хлеб, вино, мясо, рыбу и плоды. И пусть устраивают им
баню - сколько захотят. Когда же русские отправятся домой, пусть берут у
царя на дорогу еду, якоря, канаты, паруса и что им нужно". И обязались
греки, и сказали цари и все бояре: "Если русские явятся не для торговли, то
пусть не берут месячное; пусть запретит русский князь указом своим
приходящим сюда русским творить бесчинства в селах и в стране нашей.
Приходящие сюда русские пусть живут у церкви святого Мамонта, и пришлют к
ним от нашего царства, и перепишут имена их, тогда возьмут полагающееся им
месячное, - сперва те, кто пришли из Киева, затем из Чернигова, и из
Переяславля, и из других городов. И пусть входят в город только через одни
ворота в сопровождении царского мужа, без оружия, по 50 человек, и торгуют,
сколько им нужно, не уплачивая никаких сборов".
Цари же Леон и Александр заключили мир с Олегом, обязались уплачивать
дань и присягали друг другу: сами целовали крест, а Олега с мужами его
водили присягать по закону русскому, и клялись те своим оружием и Перуном,
своим богом, и Волосом, богом скота, и утвердили мир. И сказал Олег: "Сшейте
для руси паруса из паволок, а славянам копринные", - и было так. И повесил
щит свой на вратах в знак победы, и пошел от Царьграда. И подняла русь
паруса из паволок, а славяне копринные, и разодрал их ветер; и сказали
славяне: "Возьмем свои толстины, не даны славянам паруса из паволок". И
вернулся Олег в Киев, неся золото, и паволоки, и плоды, и вино, и всякое
узорочье. И прозвали Олега Вещим, так как были люди язычниками и
непросвещенными.
Коли греки перегородили шлях через Босфор, Олег наказав поставити човни на котки і, піднявши вітрила, з попутним вітром перекинути їх у бухту Золотий Ріг, звідки Константинополь був більш вразливий. Налякані появою війська у столиці, візантійці змушені були укласти мир. З тексту договору відомо, що в поході брали участь 2000 човнів, "а у човні по 40 мужь".
Договір встановлював дружні відносини Візантії та Київської Русі, визначав порядок викупу полонених, покарання за кримінальні злочини, скоєні грецькими і російськими купцями у Візантії, правила ведення судового процесу і спадкування, створював сприятливі умови торгівлі для російських і греків, змінював берегове право. Відтепер замість захоплення викинутого на берег судна і його майна, власники берега зобов'язувалися надавати допомогу в їх порятунку.
Також за умовами договору російські купці отримали право жити в Константинополі по півроку, імперія зобов'язувалася утримувати їх протягом цього часу за рахунок скарбниці. Їм було надано право безмитної торгівлі у Візантії. І ще допускалася можливість найму російських на військову службу у Візантії.
Договори Русі з Візантією - перші відомі міжнародні договори Київської Русі, основні з них були укладені у 911, 944, 971 роках. Збереглися тільки давньоруські тексти договорів, перекладені з грецької мови на старослов'янську, і дійшли вони у складі «Повісті временних літ» , куди були включені на початку 12 століття.
Отож, здаєцця, є чому повчитись у своїх предків. Чомусь мені здаєцця за останні 1100 років мало що змінилось у міждержавних відносинах...
Рівно 1100 років тому, 2 вересня 911 року князь Олег після успішного походу на Константинополь уклав договір з Візантією. Літопис розповідає, як "іде Олег на греків", взявши з собою союзників - "безліч варяг, і словєн, і чудь, і кривичі, і мері, і деревляни, і радимичі, і поляни, і сєвєряни, і в'ятичі, і хорвати, і дуліби, і тиверці" - і "на конях і на кораблях приде до Царюграду"
И пришел к Царьграду: греки же замкнули Суд, а город затворили. И вышел Олег
на берег, и начал воевать, и много убийств сотворил в окрестностях города
грекам, и разбили множество палат, и церкви пожгли. А тех, кого захватили в
плен, одних иссекли, других замучили, иных же застрелили, а некоторых
побросали в море, и много другого зла сделали русские грекам, как обычно
делают враги.
И повелел Олег своим воинам сделать колеса и поставить на колеса
корабли. И когда подул попутный ветер, подняли они в поле паруса и пошли к
городу. Греки же, увидев это, испугались и сказали, послав к Олегу: "Не губи
города, дадим тебе дань, какую захочешь". И остановил Олег воинов, и вынесли
ему пищу и вино, но не принял его, так как было оно отравлено. И испугались
греки, и сказали: "Это не Олег, но святой Дмитрий, посланный на нас Богом".
И приказал Олег дать дани на 2000 кораблей: по 12 гривен на человека, а было
в каждом корабле по 40 мужей.
И согласились на это греки, и стали греки просить мира, чтобы не воевал
Греческой земли. Олег же, немного отойдя от столицы, начал переговоры о мире
с греческими царями Леоном и Александром и послал к ним в столицу Карла,
Фарлафа, Вермуда, Рулава и Стемида со словами: "Платите мне дань". И сказали
греки: "Что хочешь, дадим тебе". И приказал Олег дать воинам своим на 2000
кораблей по 12 гривен на уключину, а затем дать дань для русских городов:
прежде всего для Киева, затем для Чернигова, для Переяславля, для Полоцка,
для Ростова, для Любеча и для других городов: ибо по этим городам сидят
великие князья, подвластные Олегу. "Когда приходят русские, пусть берут
содержание для послов, сколько хотят; а если придут купцы, пусть берут
месячное на 6 месяцев: хлеб, вино, мясо, рыбу и плоды. И пусть устраивают им
баню - сколько захотят. Когда же русские отправятся домой, пусть берут у
царя на дорогу еду, якоря, канаты, паруса и что им нужно". И обязались
греки, и сказали цари и все бояре: "Если русские явятся не для торговли, то
пусть не берут месячное; пусть запретит русский князь указом своим
приходящим сюда русским творить бесчинства в селах и в стране нашей.
Приходящие сюда русские пусть живут у церкви святого Мамонта, и пришлют к
ним от нашего царства, и перепишут имена их, тогда возьмут полагающееся им
месячное, - сперва те, кто пришли из Киева, затем из Чернигова, и из
Переяславля, и из других городов. И пусть входят в город только через одни
ворота в сопровождении царского мужа, без оружия, по 50 человек, и торгуют,
сколько им нужно, не уплачивая никаких сборов".
Цари же Леон и Александр заключили мир с Олегом, обязались уплачивать
дань и присягали друг другу: сами целовали крест, а Олега с мужами его
водили присягать по закону русскому, и клялись те своим оружием и Перуном,
своим богом, и Волосом, богом скота, и утвердили мир. И сказал Олег: "Сшейте
для руси паруса из паволок, а славянам копринные", - и было так. И повесил
щит свой на вратах в знак победы, и пошел от Царьграда. И подняла русь
паруса из паволок, а славяне копринные, и разодрал их ветер; и сказали
славяне: "Возьмем свои толстины, не даны славянам паруса из паволок". И
вернулся Олег в Киев, неся золото, и паволоки, и плоды, и вино, и всякое
узорочье. И прозвали Олега Вещим, так как были люди язычниками и
непросвещенными.
Коли греки перегородили шлях через Босфор, Олег наказав поставити човни на котки і, піднявши вітрила, з попутним вітром перекинути їх у бухту Золотий Ріг, звідки Константинополь був більш вразливий. Налякані появою війська у столиці, візантійці змушені були укласти мир. З тексту договору відомо, що в поході брали участь 2000 човнів, "а у човні по 40 мужь".
Договір встановлював дружні відносини Візантії та Київської Русі, визначав порядок викупу полонених, покарання за кримінальні злочини, скоєні грецькими і російськими купцями у Візантії, правила ведення судового процесу і спадкування, створював сприятливі умови торгівлі для російських і греків, змінював берегове право. Відтепер замість захоплення викинутого на берег судна і його майна, власники берега зобов'язувалися надавати допомогу в їх порятунку.
Також за умовами договору російські купці отримали право жити в Константинополі по півроку, імперія зобов'язувалася утримувати їх протягом цього часу за рахунок скарбниці. Їм було надано право безмитної торгівлі у Візантії. І ще допускалася можливість найму російських на військову службу у Візантії.
Договори Русі з Візантією - перші відомі міжнародні договори Київської Русі, основні з них були укладені у 911, 944, 971 роках. Збереглися тільки давньоруські тексти договорів, перекладені з грецької мови на старослов'янську, і дійшли вони у складі «Повісті временних літ» , куди були включені на початку 12 століття.
Отож, здаєцця, є чому повчитись у своїх предків. Чомусь мені здаєцця за останні 1100 років мало що змінилось у міждержавних відносинах...