Ніч музеїв в Лодзі
Купивши квиток на потяг я спокійно повертався до гуртожитку і вирішив по дорозі зайти в лодзьку галерею (Galeria Lodzka, торговий центр), посидіти в інтернеті. Сиджу, гортаю стрічку новин в fb, вже збираюся йти, аж тут натрапляю на таке:
Я спочатку щось не в'їхав, подумав, що то просто список музеїв. Почитав, пошукав ще трохи, що і як і зрозумів, що це - "Ніч музеїв в Лодзі", тобото з 18:00 до 01:00 наступного дня вхід в цілу низку музеїв та інших закладів буде безкоштовний.
Ну, я бігом помчав до бурси (так тут називають шкільний гуртожиток, де я живу), перевдягнувся і потусував в місто. Вийшов я незадовго до одинадцятої вечора, часу залишалося мало і я вирішив йти до найближчих музеїв.
Живу я поблизу Площі Незалежності (Plac Niepodleglosci), що внизу на карті. Відповідно мій нічний рейд музеями розпочався звідти. Першим пунктом для мене став Centralne Muzeum Włókiennictwa (центральний музей текстилю).
Спочаку я й близько не міг уявити, що мене чекає, думав походити по типових не надто цікавих музеях, натомість вже перший мене приємно вразив. Гарно відновлена будівля, доглянуті експонати, аудіо і відео супровід в музеї, інтерактивні прилади, все це робить музей текстилю мегакрутим.
Вид зсередини:
Виставковий зал.
Ось вам і плаття від Крістіан Діор:
Наступним був Skansen lodzkiej architektury drewnianej (музей лодзької дерев'яної архітектури). Тут можна було походити старими вуличками та дослідити дерев'яні будинки зсередини.
Трохи автівок...
Вид основної вулиці.
Малі будиночки.
Ось така афіша.
Костел.
Найбільший будинок (повністю доступний для відвідувачів).
Закритий балкон.
Вітальня. Люди вільно могли вмоститися на кріслах та базікати.
Вид з горища.
А в підвалі ремонт=)
Далі я зайшов до костелу Євангельсько-Аугсбурської парафії (Parafia Ewangelicko-Augsburska), який зсередини виглядав суттєво цікавіше ніж ззовні.
Особливо вразив орган та здоровезне вікно.
Наступною зупинкою став Muzeum Sztuki w Łodzi (лодзький музей мистецтв). Приміщення було цегляним, як і музей текстилю, знаходилось неподалік від нього, і видавало, як мені спершу здалось той самий шум (в текстильному гучно гуділи станки). Через ці фактори мені здалося, що я знову прийшов в той самий музей, але з іншого боку. Проте підійшовші ближче я зрозумів, що я в потрібному місці.
Тут тусувалася ціла купа молоді (більшість з них не надто тверезі, зрештою, як і годиться суботньої ночі). В приміщенні під назвою INKUBATOR грала електронна музика.
Висячі сади в проході між будівлями
Ресторан в музеї
Виставка
А ось такі позначки мені чомусь асоціюються з Half Life або Portal.
Останньою зупинкою (більше я просто не встиг) був Łódzkie Centrum Filmowe (лодзький кіноцентр). Тут було вже не так оригінально, як в попередніх музеях, але були й свої приколи. Переважно тут були виставлені реквізити старих фільмів та картини.
Потішив дерев'яний велосипед=)
А ця штука - мастхев для тих хто має парочку рабів.
І таке завалялося:
Ну і ось це:
Загалом ніч музеїв мені дуже сподобалася, жаль лише, що я так пізно про неї дізнався і так мало встиг. Буду чекати наступної, може відвідаю музейну ніч вже поза Лодзю.
P.S. Фотографувати довелося на iPad - тому за якість фото вибачайте.
Я спочатку щось не в'їхав, подумав, що то просто список музеїв. Почитав, пошукав ще трохи, що і як і зрозумів, що це - "Ніч музеїв в Лодзі", тобото з 18:00 до 01:00 наступного дня вхід в цілу низку музеїв та інших закладів буде безкоштовний.
Ну, я бігом помчав до бурси (так тут називають шкільний гуртожиток, де я живу), перевдягнувся і потусував в місто. Вийшов я незадовго до одинадцятої вечора, часу залишалося мало і я вирішив йти до найближчих музеїв.
Живу я поблизу Площі Незалежності (Plac Niepodleglosci), що внизу на карті. Відповідно мій нічний рейд музеями розпочався звідти. Першим пунктом для мене став Centralne Muzeum Włókiennictwa (центральний музей текстилю).
Спочаку я й близько не міг уявити, що мене чекає, думав походити по типових не надто цікавих музеях, натомість вже перший мене приємно вразив. Гарно відновлена будівля, доглянуті експонати, аудіо і відео супровід в музеї, інтерактивні прилади, все це робить музей текстилю мегакрутим.
Вид зсередини:
Виставковий зал.
Ось вам і плаття від Крістіан Діор:
Наступним був Skansen lodzkiej architektury drewnianej (музей лодзької дерев'яної архітектури). Тут можна було походити старими вуличками та дослідити дерев'яні будинки зсередини.
Трохи автівок...
Вид основної вулиці.
Малі будиночки.
Ось така афіша.
Костел.
Найбільший будинок (повністю доступний для відвідувачів).
Закритий балкон.
Вітальня. Люди вільно могли вмоститися на кріслах та базікати.
Вид з горища.
А в підвалі ремонт=)
Далі я зайшов до костелу Євангельсько-Аугсбурської парафії (Parafia Ewangelicko-Augsburska), який зсередини виглядав суттєво цікавіше ніж ззовні.
Особливо вразив орган та здоровезне вікно.
Наступною зупинкою став Muzeum Sztuki w Łodzi (лодзький музей мистецтв). Приміщення було цегляним, як і музей текстилю, знаходилось неподалік від нього, і видавало, як мені спершу здалось той самий шум (в текстильному гучно гуділи станки). Через ці фактори мені здалося, що я знову прийшов в той самий музей, але з іншого боку. Проте підійшовші ближче я зрозумів, що я в потрібному місці.
Тут тусувалася ціла купа молоді (більшість з них не надто тверезі, зрештою, як і годиться суботньої ночі). В приміщенні під назвою INKUBATOR грала електронна музика.
Висячі сади в проході між будівлями
Ресторан в музеї
Виставка
А ось такі позначки мені чомусь асоціюються з Half Life або Portal.
Останньою зупинкою (більше я просто не встиг) був Łódzkie Centrum Filmowe (лодзький кіноцентр). Тут було вже не так оригінально, як в попередніх музеях, але були й свої приколи. Переважно тут були виставлені реквізити старих фільмів та картини.
Потішив дерев'яний велосипед=)
А ця штука - мастхев для тих хто має парочку рабів.
І таке завалялося:
Ну і ось це:
Загалом ніч музеїв мені дуже сподобалася, жаль лише, що я так пізно про неї дізнався і так мало встиг. Буду чекати наступної, може відвідаю музейну ніч вже поза Лодзю.
P.S. Фотографувати довелося на iPad - тому за якість фото вибачайте.