Склоки у націоналістичному середовищі і їх псевдоідейне обгрунтування
На жаль, проблеми, характерні для українського лівого руху, аналогічні і для націоналістичного руху. На місце термінів "троцькіст", "маоїст", "сталініст" поставте "лівак", "соNцист", "справжніст", "ліберал":
"слабая способность воспринимать себя критично, а человека сходных взглядов не как конкурента, а как потенциального коллегу по борьбе. Отсюда обилие мелких склок и конфликтов в левой среде, когда под проявившуюся личную неприязнь срочно подводится «теоретическое обоснование»: он же «троцкист», «маоист», «сталинист» и т. п. Преодолеть такие расколы чрезвычайно трудно. «Любовь себя в революции» бывает настолько глубокой, что приводит к естественному желанию придать мелким коллизиям и личным разногласиям эпический размах"
Коли серед українських націоналістів наступить момент, коли вони бачитимуть ворога насамперед не у інших націоналістах, які лише ДЕЧИМ від них відрізняються? Коли на міжособистісні конфлікти не буде накладатись "ідейне", а, вірніше, псевдоідейне обгрунтування?