Про популяризацію
Багато думав про те, чи повинні популяризацією науки займатися тільки вчені чи ні. Є одна велика проблема. Для того, щоб бути гарним ученим людині потрібні зовсім інші якості, ніж для того, щоб займатися популяризацією. Популяризатору не потрібно вивіряти кожне слово у реченні, щоб не виникало неоднозначності. Навпаки, він вимушений звертатися до знайомих людині образів, і тому допускати неточності. Популяризація - це вміння сильно спрощувати із інімальними втратами.
А ще популяризатору треба забути про "когіто ерго сум". Він каже правду, інакше його ніхто не буде слухати. Так само популяризатор не має права казати "ой, а тут я не спеціаліст", якщо мова іде про суміжну із ним область. Споживачі продукту праці популяризатора частіше за все просто не знають різницю між цитологією та генетикою. Для них це усе відбувається в середині клітини. І у людей є цікава властивість згадувати щось, що вони давно хотіли спитати у найнесподіваніший момент. І вони сподіваються, що лектор їм відповість.
За великим рахунком це значить, що потрібен зовсім інший образ мислення ніж у сумлінного вченого. Звичайно що є такі унікуми, які легко переходять з одного образу до іншого, але вони - велика рідкість і сподіватися, що їх знайдеться достатнь марно.
А ще популяризатору треба забути про "когіто ерго сум". Він каже правду, інакше його ніхто не буде слухати. Так само популяризатор не має права казати "ой, а тут я не спеціаліст", якщо мова іде про суміжну із ним область. Споживачі продукту праці популяризатора частіше за все просто не знають різницю між цитологією та генетикою. Для них це усе відбувається в середині клітини. І у людей є цікава властивість згадувати щось, що вони давно хотіли спитати у найнесподіваніший момент. І вони сподіваються, що лектор їм відповість.
За великим рахунком це значить, що потрібен зовсім інший образ мислення ніж у сумлінного вченого. Звичайно що є такі унікуми, які легко переходять з одного образу до іншого, але вони - велика рідкість і сподіватися, що їх знайдеться достатнь марно.