Прогрес

[_redshift_]

Коли живеш монотонним повсякденним життям, іноді здається, що все навколо непорушно застигло. Але щось завжди нагадає, що це не так, що світ постійно змінюється. Особливо його рукотворна частина. І чим далі, тим швидше. Тому що прогрес

Comments

[imaginary_me]

Так, в цікаві. Мені от важко уявити життя без памперсів)
Насправді - думаю, це ну дивно якось, побачити такі зміни, я іноді намагаюся уявити те, як було, те, що бачили батьки, дах трохи таки їде, коли думаєш, наскільки все змінилося за такий порівняно короткий час.

[_redshift_]

Віриш, я відчуваю це набагато гостріше. Бо сину пелюшки прав руками, а доньці - вже завантажував в пальну машину. Дід філ зе діференс, індід :)

І це ж ще не все. То бі контінюед... ад інфінітам...

[melisyonok]

я все время забавляюсь(пугаюсь), представляя себя бабушкой, которая просит внука объяснить, как работает ,скажем, флаер или прибор для телепортации:)никогда не знаешь, чем нас еще удивят технологии лет через...много:)а иногда очень хочется оказаться в прошлом, когда чтобы доехать из одного конца города в другой - запрягали вороных, а путешествие из петербурга в Москву занимало не один день:)и писали письма гусиными перьями...

[_redshift_]

Хорошо там, где нас нет :)
Представь, как те вороніе пахли, как из них выпадали "яблоки", да и трясло по тем дорогам еще так! :) Я уже молчу про более приземленные материи.
Слушай,BTW, читала рассказ не то Саймака, не то Каттнера, не то еще какого классика о клерке, которому до ужаса надоел его нью-йоркский офис и он грезил о Средневековье, замках, рыцарях на вороных, гнедых, и прочих мастей конях? В конце концов его мечты сбылись: его перенесло в другое измерение. В Средневековье. В замок. И в новом воплощении стал он... конюхом. И вместо пейперворка "с девяти до пяти" пришлось ему чистить стойла от рассвета и до заката...
В общем, бойтесь своих желаний! :)))

[melisyonok]

ага:))я вот тоже все время думаю о том, что гораздо больше шансов оказатьсячьей-то крепостной девкой или прачкой, чем наследной прынцессой:))

[chatte_bleue]

Батькі також зустрічаються різні з точки зору сприйняття усіляких змін та проявів прогресу. Наприклад, моя мама справно читала та (!) писала смс латиницею (доки ми їй не придбали телефон, що дозволяє писати смс кирилицею ;) ). А батько й досі не може запам'ятати, як зробити копію файлу :)
Особисто мені дуже подобається перемішувати різні шари прогресу, чи то колекціонувати різноманітні прилади, що вже зникли. У мене дома знайшли притулок (справні!) відіоплеєр, програвач для вищеозначених пластівок, кухоний комбайн сімдесят якогось-там року виготовлення та безліч інших пристроїв. Дуже кумедно виглядає сучасний електрочайник поряд із самоваром (мушу признатися, самоваром я не користуюсь), досить сучасний принтер, що стоїть на відіоплеєрі.
P.S. Про дискети вже розповідала у своєму ЖЖ

[_redshift_]

Звісно, всі люди різні. Хоча з віком здатність адаптуватися падає.
А з перемішуванням шарів чим далі тим буде більше. Бо прогрес прогресом, а чим простіша річ, тим легше нею користуватися. Он щоб книжки читати (ті, що на папері) іяких девайсів, ані драйверів не треба :)
PS Я про ще написал посто вище :) Ще раз дякую!

[shao_s]

Ха! А ось я, колись, побачивши тенденцію, зберіг кілька - ні, навіть не п'яти-, а восьмидюймових дискет фірми "Ізот" (Болгарія). Ще 1987 року випуску.
Дивлюсь на них зараз, і уявляю, як буду онукам розповідати казки з початком "В сиву давнину, коли вінчестери були маленькими, а дискети - великими..."

[_redshift_]

:)))
А в моєї тещі зберіглась купа перфокарт. Тобто заготовок під них. Ще не пробитих. Використовуються тепер замість паперу для нотаток :)

[merilyn]

мне твой пост песенку напомнил: хоть глазочком заглянуть в гярдущий мир...
да, многое хочется знать и увидеть в будущем, когда наша эпоха будет считаться старым добрым 21 веком....

[_redshift_]

Так именно поэтому многие фантастику и читают. Ну, по крайней мере я. Хотя правильнее было бы “и поэтому тоже”. А вообще-то скорее всего просто будет меняться антураж, а люди какими были, такими и останутся.