такі як цукор
Я от про що задумався.
В часи моєї бурхливої і ще навіть не прищавої юності (стид признатись, але ще за Радянського Союзу) в наші палестини часом завозили кубинський цукор в кубинських же мішках.
Він, ясен пень, був роблений з тростини, мав болотнувато-коричневий колір (зараз такий би назвали наверно кольором зеленого чаю) і - шо характерно - вважався некондиційним. Ну, тобто якщо нормального нема, то можна і кубинцем посолодити чай чи що там, але це реально від безвиході.
А зараз, я так понимаю, коричневий цукор продається по ціні приблизно удвічі вищій за білий, і користуватися ним вважається гламуром, фітнесом і хорошим тоном.
Так от у мене питання: на якому етапі піднінили тіло? хто здесь? чому так произошло?
І чи не дійдемо ми до того, шо капуста буде по 50 грн/кг??? (імя Азарова чур всуї не вспоминать).
В часи моєї бурхливої і ще навіть не прищавої юності (стид признатись, але ще за Радянського Союзу) в наші палестини часом завозили кубинський цукор в кубинських же мішках.
Він, ясен пень, був роблений з тростини, мав болотнувато-коричневий колір (зараз такий би назвали наверно кольором зеленого чаю) і - шо характерно - вважався некондиційним. Ну, тобто якщо нормального нема, то можна і кубинцем посолодити чай чи що там, але це реально від безвиході.
А зараз, я так понимаю, коричневий цукор продається по ціні приблизно удвічі вищій за білий, і користуватися ним вважається гламуром, фітнесом і хорошим тоном.
Так от у мене питання: на якому етапі піднінили тіло? хто здесь? чому так произошло?
І чи не дійдемо ми до того, шо капуста буде по 50 грн/кг??? (імя Азарова чур всуї не вспоминать).