«Жовтнева» і «Святошин» (1973)
Переконлива сила простоти
На здобуття Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка
Метрополітен - це не тільки підземна транспортна магістраль. Це ще й своєрідний архітектурний ансамбль, де кожна станція повинна мати тільки їй притаманну тему, свій настрій, свої зображувальні та світлові вирішення, тобто такий художній образ, що легко запам’ятовується. І справа тут ме тільки в естетичних вимогах, йдеться, насамперед, про технічну необхідність. Метро працює дуже чітко і ритмічно, зупинки поїздів вимірюються секундами. Вчасно підготуватися до виходу, зорієнтуватись в лабіринті станцій пасажиру допомагає зорова й афективна (емоційна) пам’ять.
Перед авторами станцій Київського метро «Жовтнева» і «Святошин» стояло досить складне завдання. Треба було при однотипних конструкціях знайти для кожної з них не тільки оригінальне архітектурне вирішення, а й зробити його найбільш відповідним обраній назві і особливостям місця розташування. Тепер, коли ці два підземних палаци вже цілком «обжиті», ми, однак, не втрачаємо того першого враження, що при дуже схожій просторовій композиції кожний із них відмінний, має свій глибоко індивідуальний характер.
Станція «Жовтнева». Вже в самій цій назві визначено художній задум споруди. Для неї характерна особлива урочистість, монументальність. Чіткий, розмірений ритм колон з канелюрами, оздоблених нержавіючою сталлю, гладка гранітна підлога в лаконічних тонах без малюнка. Завершує архітектурну композицію на червоно-коричневому торці з кольорового граніту яскраво освітлений барельєф з кованого металу із зображенням В. І. Леніна. В образі Ілліча скульптору вдалося підкреслити насамперед внутрішню силу, геніальну окриленість вождя революції. Металом викарбувані слова В. І. Леніна «Жовтнева революція відкрила нову еру всесвітньої історії…»
Світлове вирішення споруди допомогло авторам досягти ще більш повного розкриття свого художнього задуму. Круглі кесони. розміщені на стелі в суворому ритмі, створюють враження променя світла, що ніби бере початок від барельєфа із зображенням вождя. Приглушені. матові відблиски яг колонах і підлозі посилюють загальне враження урочистості.
Станція «Жовтнева» - художній образ великої емоціональної сили. Над створенням її, згуртовані єдиним художнім задумом, працювали талановиті архітектори І. Л. Масленков, Б. І. Приймак, Т. О. Целіковська.
При проектуванні станції метро «Святошин» автори надавали великого значення подоланню відчуття підземелля, щоб станція сприймалась, як святкова, простора, радісна. Цей ефект досягається яскравим освітленням, світлим колоритом облицювань, легкістю і невимушеністю архітектурних форм. Коли спускаєшся на станцію «Святошин», з’являється відчуття сонячності, простору, наповненого свіжим повітрям.
Формування художнього образу станції тісно пов’язане з декоративним оздобленням за мотивами українського народного мистецтва. Це знайшло відображення в колориті станції, використанні традиційних кольорових сполук - білого з червоним і чорним, білого з зеленим, у формі кольорової декоративної вставки, що стилізовано зображає ялинку. В декоративну композицію вписалися й двері кабельних шаф, виконані з кованої міді за мотивами гуцульського народного карбування і різьблення. Два ряди струнких восьмигранних колон, оздоблених рожевим мармуром, ніби підтримують мережаний світловий килим із прозорої пластмаси. Темно-червона гранітна підлога в поєднанні з рожевими колонами на білому фоні бокових стін створює чудову барвисту гаму. Основним принципом кольорового вирішення станції є перехід від більш темних кольорів знизу до світліших зверху. Закінчується композиція залитою яскравим світлом стелею.
В оздобленні приміщень широко використано ефектні матеріали - червоний граніт, рожевий і білий мармур, глазурована керамічна плитка, пластмаси.
Митців, що трудилися в тісній співдружності над створенням обох станцій (над «Святошином» працювали архітектори Г. В. Головко, М. С. Коломієць, М. М. Сиркін, скульптор Н. Л. Гаркуша), справедливо висунуто на здобуття почесної премії.
На фото: нові станції Київського метро «Святошин» (зліва) і «Жовтнева».
Фото Є. Мілютенка.
-----
Моцар Т. Переконлива сила простоти: На здобуття Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка // Київськая правда. - 1973. - № 37.