Про "дорослих" людей

Feb 13, 2017 11:02

"Доживи до мого віку", "я старше", "у мене більше досвіду" і схожі коментарі іноді чую від людей. Хотіла поговорити про те, як людина прикривається своїм віком, наче досягненням, і шо з цим робити. (Відокремимо ситуацію елементарної поваги до літніх людей, коли треба місцем поступитись тощо).
У випадку конфлікної ситуації, якщо у опонента залишається лише козирнути своїми роками, я просто розвертаюсь і іду. Поясню чому.
По-перше, якщо людина не налаштована шукати з вами спільну точку опори, то конфліктувати і щось доводити - це витрачати власний ресурс.
По-друге, вік людини - це біологічна характеристика, яка аж ніяк не впливає на розумові здібності, якби так було - то дідугани зі сторічних сіл отримували б щоразу по Нобелю.
По-третє, з тим таки віком переконати людину в протилежній точці зору надзвичайно складно, це майже обробка титану, і тоді доцільно запитати себе "навіщо?".
Здається, коли я була ще малою в пятидітній родині, мені записали рівну модель поведінки з людьми будь-якого віку, почуття загостреної справедливості, тому контраргументи відносно віку мене не вражають, я розумію, що людина просто старша і все тут.
Натомість, зі свого віку я не відчуваю що стала такою, що може повчати людей, а навпаки, схиляюсь до того, аби не заважати іншим робити помилки, і давати поради лише при запиті.

думка

Previous post Next post
Up