стовбурові

[4marjana]

Вона заплутує коси
і саджає в нього насіння,
потім вириває з корінням
і повернутись просить.

Вона іноді прокидається в памяті,
де залишились найкращі літа,
колись готувала столи на свята,
тепер усі та вона зайняті.

Зараз лишились в памяті спогади
про ненависть втрату та гнів,
недостачу кольорових снів,
та на кладовище проводи...

Нещастя оплутують її печаллю,
вона б підвелась - нема сили,
Просить щоб її відпустили
Та часто дзвонили й співчували.

Насіння й гниле дало паростки,
Сила любові всеосяжної в дії,
Молоді та безмірні світлі радіють,
Стикаються лобом із старістю.
05.01.17