Спливає сніг з очей віконних,
Ховають хмари світло і тепло,
Він десь у пошуках любові,
Слух закриваючи від стонів,
Часом думаючи про бабло,
Їде з такими ж у закритому вагоні.
Докурюючи останню думку,
В останній день останнього життя,
Тягне без ручок повну сумку
На шляху із надмірного тертя.
Шкода, байдужі з іншої планети,
Карбують пости у власному житті,
Й пишуть, мов проколюють багнетом,
Засліплені таким ефектом,
Складують зло, радіючи біді.
08.12.2016