День перший: рефлексії вмираючого вересня

Oct 01, 2012 04:16

Сьогодні до Марти прийшло воно, нізвідки. Кажуть, нічого не виникає - нізвідки, не народжується з - пустоти. Кажуть, все має основу.

Марта сьогодні переконалась ще раз, що хай кажуть, але іноді з нічого народжуються цілі речення, які складаються в абзаци і народжують історію. Вона відчувала, знала, що це приходить з якоїсь абсолютної пустоти... та в цій пустоті якимсь чином знаходились і розгортались величні панорами людських драм; міст, що змінювали одне одне - іноді стрімко, наче вид за вікнами надшвидкісних поїздів, іноді ж пропливали екскурсійними кораблями (неспішно й млосно); ідеї, що ведуть всюди і нікуди, живильні і пагубні одночасно...ідеї, які ведуть тебе за руку й ідеї, які грубо штовхають в спину, ідеї торжества й ідеї убогі як сірий колір...

Марі Розмаре Елен

Previous post Next post
Up