АНЕКДОТ
Їде гуцул
на автівці, на повній швидкості. Дивиться ДАІшник стоїть. Не гальмує, думає, а
не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає
старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- Поховайте вуйку, бо воно
вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
- Та чо ж не
поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше
(
Read more... )