вчорашнє...
вчорашній вечір провів у веселій компанії друзів і коханої людини...
чудовий вечір на пляжі, на теплому-теплому піску, у який так і хотілося запарпатись по саму шию,
велиииике, щедро всипане зірками небо над нами, лагідний прибій (тихий-тихий, майже нечутний, таке дуж рідко тут трапляється...), білі поодинокі яхти, в щедро осяяному вогнями порту здоровеннні вантажні кораблища-монстри, густо підсолений запах моря
коци розстелено, мочільї-рюкзаки стіною фортечною, німецьке пивко у кожного в руках, крижане таке, у плящечках маленьких зелененьких, гіркою фрукти екзотичні, гіркою пиріжки домашні з вмістом вельми ароматним, від котрого у голові по-доброму злегка паморочиться;
хто сидить по-турецьки, хто лежить собі...
і розмова струмочком лісовим по камінчиках, а камінчики-то гостренькі трапляються...