Suzanne Vega - Tom's Diner і Юрчик
от ви музику слухаєте, друзі
бачите ж щось, відчуваєте, якесь щось у вашій душі твориться-відбувається, спогад який накочує, клубок там до горла чи морозом по спині..
чому не описуєте, не ділитесь з усіма, не відчиняєте себе настіж у той момент, не випускаєте то все на волю, а в собі дусите, скупердяї?
ми сиділи сьогодні в піццерії по роботі.. пивко там холодненьке з горішками соленими, розмова така неквапом, дівчатко-офіціанточко коло нас звивається, ми до нього там словами легенькими - воно й радіє..
а в мене з собою плеєр емпетрисьочний, хлопці коли курити - я в музику пірнаю.. така музикаааа
поназбивав, знаєте, красотищі і заслуховуюсь.. чудо ворожої техніки. там 8 гектарів пам"яти, там альбомів!
приходять друзяки, повсідалися, Юрчик і питає:
- а шо слухаєш, Начальнік? /то один з моїх позивних, ггг/
сказав я йому, що слухаю саме пісню-історію про одну чарівну дівчинку, котра зайшла випити чашечку кави в закусочну під час дощу, і рраз - йому навушники на голову свої... а там Сюзан Веґа
Юрчик - здоровенний хлопачко, грізний з виду, але добрий шо ну. тваринок дрібних дуже любить. от прикрикніть при ньому на котика чи на песика котрого - гляне так, що забудете, як вас звали. не скаже вам грубого - просто гляне. і все. у нього просто аргументи поважні - кулаки кажний як у звичайного хлопаки два.
а ще - він завжди всім допомагає. завжди. за так. за спасибі. аби лиш ви людина були хороша. або у вас слізки раптові на очах, або вам просто дуже не легко в цей момент, або ви саме зараз як ніколи допомоги потребуєте, але нізащо не відважитесь її попросити - то він прийде і допоможе. сам і мовчки. просто з"явиться коло вас у потрібний момент і допоможе. талант у нього такий.
і ми всі його любимо страшенно за це.
сидить Юрчик у навушниках - очі здивовані.. смішний такий. і ми вже й сміятись почали з нього, як він взяв і очі ті свої закрив блаженно.. і мугикати давай, і посміхатися так щасливо якось.. і ми вже не сміємося, захоплено на нього дивимось. бачимо-чуємо - СЯЄ..
зняв він навушники, обвів нас усіх поглядом радісним.. і каже:
- знаєте, пацани.. мені така дівчинка сниться.. з таким голосом дівчинка, що чекає мене коло вікна. десь далеко-далеко. чекає, коли я з"явлюся в неї на порозі.
Сюзанн Веґа. "Закусочна Тома".
текст і переклад тут: www.perevodiki.ru/395-suzanne-vega-toms-diner.html
бачите ж щось, відчуваєте, якесь щось у вашій душі твориться-відбувається, спогад який накочує, клубок там до горла чи морозом по спині..
чому не описуєте, не ділитесь з усіма, не відчиняєте себе настіж у той момент, не випускаєте то все на волю, а в собі дусите, скупердяї?
ми сиділи сьогодні в піццерії по роботі.. пивко там холодненьке з горішками соленими, розмова така неквапом, дівчатко-офіціанточко коло нас звивається, ми до нього там словами легенькими - воно й радіє..
а в мене з собою плеєр емпетрисьочний, хлопці коли курити - я в музику пірнаю.. така музикаааа
поназбивав, знаєте, красотищі і заслуховуюсь.. чудо ворожої техніки. там 8 гектарів пам"яти, там альбомів!
приходять друзяки, повсідалися, Юрчик і питає:
- а шо слухаєш, Начальнік? /то один з моїх позивних, ггг/
сказав я йому, що слухаю саме пісню-історію про одну чарівну дівчинку, котра зайшла випити чашечку кави в закусочну під час дощу, і рраз - йому навушники на голову свої... а там Сюзан Веґа
Юрчик - здоровенний хлопачко, грізний з виду, але добрий шо ну. тваринок дрібних дуже любить. от прикрикніть при ньому на котика чи на песика котрого - гляне так, що забудете, як вас звали. не скаже вам грубого - просто гляне. і все. у нього просто аргументи поважні - кулаки кажний як у звичайного хлопаки два.
а ще - він завжди всім допомагає. завжди. за так. за спасибі. аби лиш ви людина були хороша. або у вас слізки раптові на очах, або вам просто дуже не легко в цей момент, або ви саме зараз як ніколи допомоги потребуєте, але нізащо не відважитесь її попросити - то він прийде і допоможе. сам і мовчки. просто з"явиться коло вас у потрібний момент і допоможе. талант у нього такий.
і ми всі його любимо страшенно за це.
сидить Юрчик у навушниках - очі здивовані.. смішний такий. і ми вже й сміятись почали з нього, як він взяв і очі ті свої закрив блаженно.. і мугикати давай, і посміхатися так щасливо якось.. і ми вже не сміємося, захоплено на нього дивимось. бачимо-чуємо - СЯЄ..
зняв він навушники, обвів нас усіх поглядом радісним.. і каже:
- знаєте, пацани.. мені така дівчинка сниться.. з таким голосом дівчинка, що чекає мене коло вікна. десь далеко-далеко. чекає, коли я з"явлюся в неї на порозі.
Сюзанн Веґа. "Закусочна Тома".
Click to viewтекст і переклад тут: www.perevodiki.ru/395-suzanne-vega-toms-diner.html