а в мене - все добре.
Муляє очі набрякла на спинах приреченість,
Невідворотність стабільних жовтневих опадів,
А в мене - все добре, і рюмсати недоречно.
Дякую, мамо! Дякую, милий Господе!
Крила пришила із простирадла синього,
Як не зіп*ємось, точно колись політаємо,
І пропливемо в артеріях першого снігу.
Дякую, тато! Дякую, вовча зграє!
Дякую, сонце, за те, що ти прагнеш заходу:
Моя оболонка не буде підступно спалена.
Я слухаю Баха, в валізу скидаю лахи.
Тепер вже Ізольда рушить шукати Тристана.
фотка нагло стибрена звідси sashko-nedoniy.livejournal.com/
Ніч поезії була просто фантастична. І в мене - все добре.
Viva la Барикада! Viva la liberte!