чиновники бороздят простори большого театра
Сьогодні суперські відмажили в держдепартаменті інтелектуальної власності. Симпатична дівчинка Лєна попросила розписатись "тут" і "тут". Подякувала. І сказала приходити за два місяці...
Тоді я їй оперативненько розчесав, що за два місяці в країні почнеться така двіжуха, що цей сценарій (а, ну власне ми ж прийшли отримати авторське свдоцтво на сценарій фільму "Із табуретом через континенти") буде нафіг нікому не потрібний. Бо саме зараз є можливість подати сценарій на розгляд комісії Держкіно і потрапити в план держзамовлення на 2010-2011 роки.
- Ну тоді пишіть заяву і ми розглянемо її протягом тижня, і можливо зробимо все за місяць...
- Брхзвщ!!! астм!! шф! - сказав я.
Затим Лєна перенаправила нас до керівнички відділу. Ім"я забув - дуже вродливої пані з явно інтелігентської родини. Пані вислухала мій експресивний та уривчастий анонс майбутньої експедиції. І сказала: "Пишіть заяву. Ось папірець".
- Тепер я маю віддати його на підпис керівництву. В разі якщо будуть питання ми вас наберем. Десь за тиждень. Піде?
- Не піде.
Так ми опинились в приймальній заступника голови державного комітету інтелектуальної власності пана Валентина Чеботарьова. Якого в прямому сенсі порвало від всього що ми розповідали. Він був в темі - читав статю про нас і наші табурети в журналі "Холідей" коли летів в літаку.
В.Чеботарьов ліворуч
Пан Валентин розкрився нам не нудним чиновником, а безбашним і позитивним патріотом, який носиться над Україною на дельтаплані...
Справа рушила. В п"ятницю забираєм свідоцтво. І подаєм документи в Мінкульт.
Тоді я їй оперативненько розчесав, що за два місяці в країні почнеться така двіжуха, що цей сценарій (а, ну власне ми ж прийшли отримати авторське свдоцтво на сценарій фільму "Із табуретом через континенти") буде нафіг нікому не потрібний. Бо саме зараз є можливість подати сценарій на розгляд комісії Держкіно і потрапити в план держзамовлення на 2010-2011 роки.
- Ну тоді пишіть заяву і ми розглянемо її протягом тижня, і можливо зробимо все за місяць...
- Брхзвщ!!! астм!! шф! - сказав я.
Затим Лєна перенаправила нас до керівнички відділу. Ім"я забув - дуже вродливої пані з явно інтелігентської родини. Пані вислухала мій експресивний та уривчастий анонс майбутньої експедиції. І сказала: "Пишіть заяву. Ось папірець".
- Тепер я маю віддати його на підпис керівництву. В разі якщо будуть питання ми вас наберем. Десь за тиждень. Піде?
- Не піде.
Так ми опинились в приймальній заступника голови державного комітету інтелектуальної власності пана Валентина Чеботарьова. Якого в прямому сенсі порвало від всього що ми розповідали. Він був в темі - читав статю про нас і наші табурети в журналі "Холідей" коли летів в літаку.
В.Чеботарьов ліворуч
Пан Валентин розкрився нам не нудним чиновником, а безбашним і позитивним патріотом, який носиться над Україною на дельтаплані...
Справа рушила. В п"ятницю забираєм свідоцтво. І подаєм документи в Мінкульт.