Іорданці кажуть, що єгиптяни - це не араби зовсім. Майже як ми кажемо, що росіяни - це не словяни. Тільки там цей сумнів носить більш масовий характер. Населенню емірату «за Іорданом» є чого так себе нести: їх середньомісячна зарплата (1500 доларів США) в десять разів вища за єгипетську, а національна валюта Динар в півтора рази дорожча за «бакс». Дивовижно, оскільки в цій пустельній країні немає ні нафти, ні газу... Зате є майже столітня династія Хашимідів і молодий король Абдула Другий з американською освітою, красунею дружиною, вмінням стрибати з парашута, перетинати пустелю на верблюді, віртуозно вправлятися з альпіністським спорядженням в глибоких каньйонах і ганяти місцевими хайвеями на чорному Харлі-Девідсоні.
В південній «столиці» Іорданії місті Акаба портрет молодого короля прикрашає чимало банкоматів. Мовляв, отримуєте гроші, ну так знайте у кого і кому дякувати. Абдулу Другого йорданці справді люблять. Щиро… як діти батька. Для нас, українців, це незвичне відчуття. Мабуть, так любили воїни Святослава.
В Іорданії корупція - як різновид товарно-грошових відносин відсутня. Там панує дещо інший стиль, щось на кшталт «Ти мені - я тобі». Він пронизує суспільство наскрізь і ліквідувати його годі. Ще одна національна пристрасть йорданців - це перегони на потужних автомобілях. В Акабі такі перегони влаштовуються щомісяця і в день нашого перебування навіть не обійшлося без трагедії - збили перехожого. Загалом дивовижно спостерігати за тим як органічно вписується в антураж з верблюдами мотоциклісти в шкіряних куртках і блакитні мерседеси-кабріолети.
Тут все дуже дорого (про динар який дорожчий за бакс в півтора рази читай вище). Тому для українських туристів Іорданія все ще залишається країною не для масового в’їзду. Заскочити сюди вдається хіба що через Табу (Єгипет), як це зробив я. Що ж до цін, то, наприклад, вхідний квиток в всесвітньо відому Петру (історична перлина Іорданії) коштує 75 доларів. Зважаючи на те, що цю пам’ятку архітектури охороняє і повністю утримує ЮНЕСКО, залишається лише здогадуватися куди йдуть «туристичні» гроші. Але побувати в Петрі таки варто. Це значно цікавіше і захопливіше, ніж Піраміди, чи Луксор.
Фоторепортаж з Іорданії читайте після 20 год.