Пост по-русски будет в четверг.
1. Церква св.Франціска, де буде меса для пілігримів.
2. Пам'ятаєте, як ми вчора переживали, хто нас заселить в альберге, якщо робочий день там до 19 год.?
І оскільки не зразу отримали відповідь, думали, що оспітальєро не дуже привітний...
А насправді виявилось навпаки. Оспітальєро немолодий, але чудовий дядечко, це видно й по оснащеності альберге (я такі називаю "альберге з душею"). А вранці, при знайомстві, він нам подарував велику жовту сумку.
На фото, зроблених увечері, кухня, де навіть (О! Диво для Іспанії) чайник є, зазвичай лише кавоварки. А ще тут багато посуду. Поличка справа - чай, кава, сіль, перець, цукор, оцет, якісь макаронні вироби...
3.Тут дуже чисто. Для сміття три контейнери - для скла, для пластика, для різного. І прозорий холодильник.
4. Оце теж показує турботу про пілігримів - тут повно корисної інформацї з розкладами автобусів, богослужінь і т.ін.
5. Ми в Сантьяго після закінчення нашого Каміно були якісь "притрушені" :) . Тому і погано орієнтувалися в місті, і не завжди знали, що за об'єкт перед нами...
6. В альберге ми приїхали на таксі, бо хоч і близько, а вночі, в дощ, не зуміли його знайти, а назад, в центр, підемо пішки.
І виявляється, це ми йдемо по останніх кілометрах Французького шляху. А оскільки він найвідоміший і найпопулярніший, то пілігрими, які по ньому підходять до фінішу, обвішані всілякою символікою Каміно. А на нашому Сагабрекс лише один раз зустрівся сувенірний магазин, та й той був зачинений на сієсту, і увечері ми вже полінувались туди йти.
Стрілка вправо показує шлях до Собору Сантьяго. Стрілка вліво - на альберге "Семінаріо Менор", мабуть, найбільшому з усіх альберге на Каміно. Там лише в загальних спальнях більше 200 місць (по 11-17 чоловік в кімнаті), а ще є 80 індивідуальних кімнат...
7. Площа перед церквою святого Франціска. Саме тут, на час ремонту Собору Сантьяго проводиться меса для пілігримів.
8.
9. Церква святого Франціска була збудована при монастирі в 1214р. В 2005р. в будівлі монастиря, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, після реставрації було відкрито готель. Монастир цей був заснований святим Франціском Асізським.
Трохи псує враження оця ятка, де продають якісь смажені бублички, на чурроси схожі, тільки круглі.
10.
11.
12. Меса о 12 год., тому в нас є час відвідати Собор Святого Якова (Сантьяго).
Виходимо на площу Обрадойро. Тут такі пілігрими, якими ми були вчора - втомлені і щасливі.
13.
14.
15. Всередині багато риштувань, бо триває реставрація. Служби не проводяться, але до крипти з мощами Сантьяго пускають. При такому освітленні більшість фото всередині Собору в мене невдалі.
16. От така черга.
17. Спускаємось вниз.
18.
19.
20.
21. Є й такі, звичайні, свічки, а є електричні, вкидаєш 1 чи 2 є. і вона засвічується. Якось там навіть іспанки не могли з ними розібратися, запалили звичайну, ми теж.
22. Це ми вже вийшли з крипти. За традицією обняти скульптуру зі спини нам вдалося, хоч на це часу мало, кілька секунд, бо черга. А всю скульптуру через ремонт ми змогли побачити тільки ось так.
Таке привітне, наче усміхнене обличчя святого.
23. А це Ботафумейро, найбільше в світі кадило. Воно срібне, важить більше 50 кг і розкачують його вісім монахів, поступово піднімаючи, і тоді воно пролітає вздовж всього центрального проходу храма. Це захоплююче видовище, але зараз Ботафумейро на приколі. За всю його багатовікову історію, Ботафумейро двічі обривалось, і жодного разу не було вбитих чи травмованих.
24. Такі сувенірні палиці з мушлею і гарбузиком, що символізують старовинне Каміно, коштують досить дорого. Це, швидше за все, не пілігрим, а турист. Чимало пілігримів в соцмережах ставляться до них зверхньо. В мене нема таких почуттів. В кожного своя мета і свої можливості. Вже те, що людина захотіла доторкнутись до цієї історіі, прибула в Сантьяго, заслуговує на повагу.
26.
27. Пора на месу. В церкву з великими рюкзаками не можна, тільки з маленькими, міськими. Ми про це знали, тому хоч і рано нам було заселятися в Hospedaje Mera, господиня якраз мила підлогу, але рюкзаки дозволила залишити внизу. А ті, хто ще "ніде не живе", нерідко залишають рюкзаки при вході до церкви.
28. Всередині церкви. Меса велась іспанською, ми майже нічого не розуміли.
29. Але спів був дуже зворушливий. Відео, 41 сек.
Click to view
30. Відео, 45 сек.
Click to view
31. Відео, 59 сек.
Click to view
32.
33.
34. Цікаво, що на кожній сповідальні написано, якою мовою там проводиться сповідь. Навіть індонезійською є.
35. Святий Франціск.
36.
37. тут розклад мес різними мовами. Якби ми закінчили Каміно у вересні, то ще потрапили б на месу польською мовою, де майже все зрозуміли б. А зараз польською вже нема.
38. Якась скульптура Гроба Господня в цій церкві є дуже старовинною і зроблена з деревини з саду Гефсиманського. Чи не ця?
В месі, що проводилась в Соборі Сантьяго, зазвичай, називають всі країни, з яких прийшли вчора пілігрими (дані беруть з Офісу Пілігримів, де нам видавали Компостелу). Ми сподівалися тут почути "Укранія", але назвали лише 2-3 країни і "отрос" (інші).
В кінці меси священник щось душевне сказав і присутні повернулись один до одного, і хто обнявся, а хто потиснув руку сусіду.
І було відчуття, що всі люди - браття. Адже тут пілігрими з усього світу, і далеко не всі йшли з релігійних мотивів, так само, як і на месі не лише віруючі католики присутні, але братство відчувалось на всьому Шляху.
39. Після меси ми нарешті заселились в свою кімнатку на третьому поверсі. А тут такий прекрасний вид на церкву святого Франціска. Просто під вікнами - дворик житлового будинку, а справа - дворик кафе.
40. Ми в тому кафе випили кави, трохи посиділи... Гарно там. А ось така скульптура пілігримки продається за 600 є.
41. Наша кімната. Є умивальник. А душ і туалет - один на два таких номери. Але ми з сусідами за 2 доби ні разу не перетинались, хоч іноді їх чули.
Крихітний столик, але поруч розетка, - отже, своїм кип"ятильником чаю чи кави зробимо. І зможемо поїсти куплені в супермаркетах харчі. На жаль, тут нема де випрати одяг (тому дрібне випрали під краном), і де його сушити, ми накрили двері поліетиленовим пакетом і на нього повісили сушитись.
Нема тут кухні , а значить, ні чайника, ні мікрохвильовки. Можливо, тому це житло в центрі міста таке недороге. Хазяйка дуже люб'язна. І чисто. А нам щастя - що ночуємо вже не в "казармі", а самі.
42. Вхід в Оспедахе Мера (наше житло).
43. Пішли гуляти по місту. Першою трапилась сувенірна вулиця. Чого тут тільки нема на тему Каміно!
44.
45. Місто Сантьяго - столиця автономії Галісія. Населення тут 97 тисяч.Неподалік міста - міжнародний аеропорт. Засноване в 9 столітті. Центр міста в 1985 р. внесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сантьяго де Компостела є одним з трьох найбільших християнських центрів паломництва, поряд з Єрусалимом і Римом. В 2019 році, в Сантьяго прийшло більше 340 тисяч пілігримів з різних країн світу, і ми в тому числі. Є цікава статистика за країнами, статтю, віком, соціальним станом, скільки пілігримів пройшло яким маршрутом, піші чи вело і т.ін.
А на фото - перший король-пілігрим Альфонсо II. Саме за його наказом навколо могили св. Якова була збудована церква, навколо якої сформувалося місто. Розвинулося воно після X століття як кафедральне містечко архієпископів Компостельських і центр культу святого Якова, патрона Реконкісти.
46. На жаль, в нас мало було часу для знайомства з містом. Там варто було б затриматись на 3-4 дні, бо є в ньому і прекрасні парки, і цікаві музеї, в тому числі Музей паломництва...
47. А ми йдемо на площу Галісії, щоб знайти зупинку автобуса, який післязавтра, 6 жовтня, відвезе нас в аеропорт, і подивитись його розклад. А заодно, прикинути, скільки часу нам знадобиться рано-вранці, щоб туди дійти.
48. Розклад автобуса. Але нам потім розказали, що нам ближче йти до автовокзалу, ніж сюди, там і сідемо в той автобус.
49. От таке прекрасне місто святого Якова, Сантьяго де Компостела. А завтра ми поїдемо на "край світу", до океану.
50.
51.
Закінчення буде...
Попередні пости:
Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту. Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.
День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км. День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км. День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км День 6-й. Ч.1. Астуріанос- Пуебла де Санабрія, 16,5 км День 6-й, ч.2. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria) День 7-й. Пуебла де Санабрія- Лубіан- Гудінья, на таксі 29 км, пішки 23,7 км День 8-й. Гудінья - Кампоберсеррос, (Gudiña - Campobecerros), 21,4 км День 9-й. Кампоберсеррос-Ласа, (Campobecerros - Laza), 15,6 км День 10-й. Ласа- Вілар де Барріо, (Laza -Vilar de Barrio), 20 км День 11-й. Вілар де Барріо-Оренсе, (Vilar de Barrio-Ourense). Дньовка в Оренсе День 12-й Каміно де Сантьяго. Оренсе - Cеа, (Ourense- Cea), 23,6 км День 13-й. Сеа - Кастро Досон (Cea- Castro Dozon),15,9 км День 14-й. Кастро Досон - Лаше (Castro Dozon- Laxe), 20 км День 15-й. Лаше-Бандейра (Laxe -Bandeira ),18 км День 16-й. Бандейра- Отейро (Bandeira- Outeiro),18,3 км День 17-й. Фініш. Ч.1. Отейро-Сантьяго (Outeiro-Santiago),18 км День 17-й. Част.2. Фініш, Отейро-Сантьяго (Outeiro-Santiago),18 км. Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)? Словничок Каміно де Сантьяго