Іспанські репортажі. В Ель Верхелі на базарі...
З'явилась перша хурма. Зовсім мало. В основному, сорт персімон ( в Україні її називають інакше, ніяк не згадаю, як), така тверда, як яблуко, але солодка і не терпка.
А в одного чоловіка -якась червона і видно, що дуже спіла, ніжна і м'яка, аж світиться. Він її важить не в пакети, а в контейнери, щоб не пом'яти.
Підходить потенційний покупець і з усієї дурі - чвяк її ( пробує на м'якість). Звичайно, хурмина лопнула.
Продавець чомусь не нагорнув йому матюків, а взяв ту хурмину і став пропонувати на дегустацію мені, моєму чоловіку, ще одному покупцю. Всі відмовляються ( як її їсти без ложечки?). Пропонує винуватцю, той погодився.
Що було далі, не знаю, бо ми розплатились, взяли свої дві хурми і пішли.
А в одного чоловіка -якась червона і видно, що дуже спіла, ніжна і м'яка, аж світиться. Він її важить не в пакети, а в контейнери, щоб не пом'яти.
Підходить потенційний покупець і з усієї дурі - чвяк її ( пробує на м'якість). Звичайно, хурмина лопнула.
Продавець чомусь не нагорнув йому матюків, а взяв ту хурмину і став пропонувати на дегустацію мені, моєму чоловіку, ще одному покупцю. Всі відмовляються ( як її їсти без ложечки?). Пропонує винуватцю, той погодився.
Що було далі, не знаю, бо ми розплатились, взяли свої дві хурми і пішли.