мене також це завжди бентежило: чому так несправедливо відбувається...але як класно знати, що БОг, Він знає серця, і тим хто ради Нього вірний дає нагороду, і що може бути більше...слава Йому! =)
так, загалом це все правда, але особисто мені буває важко в критичні моменти думати про потенційні нагороду (та й не люблю я себе цим втішати, шо от я продовжую робити добро, бо потім все одно буде нагорода) :)
в тій притчі мене ще завжди цікавило, чи отримає блидний ще якийсь спадок...ну бо зі слів батька виходить, що вже ні, бо все що його, то належить старшому синові...тобто молодший буде сином, але вже без нагроди...так виходить...
оце така правда: "в сімейній того, хто більше схильний заблукати і відбитися, люблять більше, а вірний і щирий сприймається як само собою належне. в дружній: чим більше відкриваєшся і довіряєш, тим менше інший готовий докладати зусиль для підтримання стосунків. в професійній: на чесного трудягу вішають все більше і більше, а вічним "лікарнянщикам" і "відгульщикам" все сходить з рук." Сумно, але якщо збитися на манівці, то хто ж буде ділитися отим кращим? Тому, в такі моменти закушуєш губу і все одно продовжуєш почате.
це якийсь психоаналіз: дехто ("старші діти") стараються заслужити любов батьків тим, що вони чемні, гарно вчаться, добре поводяться. потім в них розвивається комплекс відмінниці. інші ("молодші діти") стараються заслужити любов батьків тим, що бунтують, хворіють, створюють проблеми. потім в них розвивається комплекс жертви.
мені знайома ця проблема. і слова матері Терези не дуже допомагають, тому що, щоб любити людей і робити їм добро, треба самій відчувати себе любленою Богом. як та лампа з метафори про лампу - вона буде світити іншим тільки тоді, коли підключена в розетку.
Comments 44
(The comment has been removed)
Reply
мене також це завжди бентежило: чому так несправедливо відбувається...але як класно знати, що БОг, Він знає серця, і тим хто ради Нього вірний дає нагороду, і що може бути більше...слава Йому! =)
Reply
Reply
Reply
Reply
Сумно, але якщо збитися на манівці, то хто ж буде ділитися отим кращим? Тому, в такі моменти закушуєш губу і все одно продовжуєш почате.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
мені знайома ця проблема. і слова матері Терези не дуже допомагають, тому що, щоб любити людей і робити їм добро, треба самій відчувати себе любленою Богом. як та лампа з метафори про лампу - вона буде світити іншим тільки тоді, коли підключена в розетку.
це якийсь духовний психоаналіз!..
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment