-
На відстань невситенну
Минулого року вафлей на фініші майже не було ніяких, була інша категорія, інший темп. Фініш, швиденько нагородились, запакувався і попер на потяг.
Проте і кайфу не було такого. Цього року кайф якраз і втілений у втомі всього тіла, коли навіть сам злізти з вела не можеш. Ти розумієш, що чесно старався і зробив все можливе для свого результату, і ( Read more... ) -
Лезвие бритвы
- Я не знаток, я просто врач, но я много думал над вопросами ( Read more... ) -
Моєму серцю снишся ти
В пустелі сизих вечорів ( Read more... ) -
Africa
Хотів би я о цій порі
Прожити два незвичні дні
Коли рука твоя була б з моєю
В краях, не знаних жодной з нею
Ходити разом чи стежками,
лежати поміж подушками
Крутити пальцем пасмо
рудих, світлих прядей,
коли щока твоя торкається моїх грудей
Не треба стежить за часами
Ані дзеркал, ні скла між нами
Лиш миті ті життя, в яких пливімо
і нікому про них не розповімо
( Read more... ) -
PAST
- Как чудесно приходить домой и заставать тебя. Каждый раз для меня это сюрприз. Когда я поднимаюсь по последним ступенькам и открываю дверь, у меня всегда бьется сердце: а вдруг это неправда ( Read more... ) -
Вейкап & Денс!
Було би класно, якби хтось з цих людей на стадіоні бігав не проти, а за годинниковою стрілкою, на зустріч усім. Можливо тоді, окрім підтягнутих сідниць і накачаних ікр, ми б бачили щонайменше тричі за коло і усміхнені обличчя! Адже любителі ранкових пробіжок, як сонячні батарейки, збирають якомога більше проміння і не шкодують ділитись усмішками.
( Read more... ) -
на Вишгород
насправді це дуже класно. спершу закататись з друзями на ТК, спокійних три кола всього лиш з одним швидким фінішем )) потім, ледь тягнучи ноги, на Вишгород, там на хвилинку затриматись на набережній, провести сонце і день, що добігає кінця бетонною набережною. далі вже по дамбі, при світлі випадкових ліхтарів і невипадкових фар, наче по ланцюжку ( Read more... ) -
***
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, -
на сьогодні, на завтра, назавжди! -
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти - окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
© Ліна Костенко
