Прага, Прага, Прага, Прага… Скільки вже чув назву цього міста від різних друзів, що могла б вже й алергія на то розвинутись. Ба ні, якось все йде навпаки. До рук раптом трафляє книжечка з кольоровою обкладинкою «Зроби собі рай». Через деякий час - «Ґоттленд».
Маріюш Щиґел написав ці книжки, як розповіді про сучасну чеську культуру. Це зустрічі з
(
Read more... )
Comments 4
Ваш пост мене вбиває з самого рання.
Вбиває, бо я не можу второпати, як я могла пропустити се дійство О_О
Я саме тиждень тому закінчила читати Ґоттленд, від якого по сей день перебуваю в стані великого враження.
Не віриться, що той невеличкий клапоть землі, стільки великого люду породив, еге ж? (звісно, це не тільки в межах книжки)
Мене тільки цього року Чехія торкнула, бо мала змогу на одному міжнародномі івенті багато спілкуватися з чехами, ну і паралельно словаками.
Відтак, інтерес сильний прокинувся не до скільки до Праги чи щось т.п., а до самих людей. Цікавезні вони.
Де ви вивчила чеську, якщо не секрет?
Reply
а так - учив з книзєю у маршрутці ))
Reply
Як мені здалося, чехи не так болюче сприймають, коли до них говориш словацькою, а от словаки гірше реагують, коли навпаки. І ще мене дуже вразило, що словаки, навчаючись в чеських вишах, на всіх заняттях відповідають здебільшого словацькою і навіть наукові роботи нею пишуть О_о
Reply
Reply
Leave a comment