Колись я жила в місті маленьких мрій. Там воно якось так получилося, що задовго до того як я вилізла з поїзда Гребінка-Полтава, поблизу того міста жив грузинський Шевченко - Давид Гурамішвілі. Казали хароший був, скромний, чесний і хазяйновитий. І отак він помер, поховали його і довге времня ніхто й не догадувався шо то воно за Людина лежить в
(
Read more... )