Вухані. Кудлата прогулянка

[khedive]

Кудлата прогулянка

Шоста ранку, чи п`ята - то не дуже важно. Головне - як з обрію встає сонечко - то пора.

- Пора, господарю, чуєш?
- Ооой, що там таке, дай додивитися сон... ще вот мармеладочку доїсти...
- Ні, любий мій, пішли гуляти! Мої друзі вже на вулиці, гоцають. ГАВ тобі на вухо!!!
- Які друзі, ти бачила, який час?
- Так, рахую до двох, бо до трьох не вмію! Гав, гав! Зараз знімаю ковдру! Оп!
- Йошкін-кошкін, щоб в тебе хвіст полиняло. Добре, йду вже, йду.

***

- Аааа, я вільна!!!
- Тільки не так швидко, тут же слизько! Звідки в тебе стільки міцністі!
- Відчепи повідець!
- Знаю я тебе, тільки відчеплю, потім шукати крізь.
- Ні, ні, я поруч!
- Ага, як жеж. Згода, тільки не ліпися на здохлих голубах та оселедцях!
- Ага! Давай вже, давай! АФ!

***

- Дві години вже гуляємо. Пішли додому!
- Ні за що! Ще трішечки! Ще годинку! Ну будь ласочка!

Й так кожен ранок...





Зміст  |   Далі =>